Додаткова загальноосвітня програма. Порядок організації з додатковим загальноосвітнім програмам

Додаткова загальноосвітня програма являє собою нормативний документ, який визначає зміст позаурочного освіти. Він є комплексом засобів виховання, оздоровлення, навчання, розвитку учнів, який реалізується на базі матеріальних і кадрових ресурсів у повній відповідності з соціальним замовленням.

Важливі аспекти

Додаткова предпрофесійна загальноосвітня програма являє собою локальний нормативний документ. Саме тому спочатку вона проходить перевірку і в чіткій послідовності:

  • розглядається на методичній раді;
  • рекомендується до практичної реалізації;
  • затверджується директором навчального закладу.

Нормативно-правовий аспект

Додаткові загальноосвітні програми у додатковій освіті розробляються у відповідності з наступними документами:

  • ФЗ РФ «Про освіту» № 273.
  • Наказ Міносвіти № 1008.
  • Лист Міносвіти РФ №06-1844.
  • Постанова Головного державного санітарного лікаря РФ від 29.12.2010 р. за № 189 “Про затвердження Санпін 2.4.2.2821-10 “Санітарно-епідеміологічні вимоги до умов і організації навчання в ОУ”;
  • Муніципальні правові акти.

Зміст

Додаткова загальноосвітня загальнорозвиваюча програма має певний зміст. Воно залежить від конкретного навчального закладу, в якому даний документ реалізується. Реалізація додаткових загальноосвітніх програм є показником соціального і економічного прогресу сучасного суспільства і повинна орієнтуватися на наступні напрями:

  • забезпечення умов для самовизначення особистості;
  • створення оптимальних умов для самореалізації кожної дитини;
  • формування у підростаючого покоління відповідної сучасності картини світу;
  • інтеграція окремої особистості у світову і національну культуру;
  • формування громадянина і людини;
  • розвиток кадрового потенціалу.

Додаткова загальноосвітня програма реалізується у відповідності з навчальним планом, календарним графіком. За якість програми несе відповідальність освітня установа.

Призначення та напрямки

Додаткова загальноосвітня програма має певні цілі і завдання, що передбачають виховання, розвиток, навчання школярів. Саме тому їх зміст повинен повною мірою відповідати народних традицій, національних особливостей, досягнень світової культури.

Додаткова загальноосвітня програма має кілька напрямків:

  • природно-наукове;
  • технічне;
  • художнє;
  • спортивне;
  • туристсько-краєзнавчий;
  • соціально-педагогічна;
  • фізкультурно-спортивне.
Дивіться також:  Дітям про професії: ігри, оповідання, розвиваючі завдання

Незалежно від спрямованості в ній повинні застосовуватися сучасні освітні технології.

Принципи

Додаткова загальноосвітня загальнорозвиваюча програма відображається в певних принципах навчання:

  • доступності;
  • індивідуальності;
  • результативності;
  • наступності

Серед форм і методів, які підходять для додаткового навчання, максимальний інтерес представляє диференціація, індивідуалізація, рольова гра.

Як реалізуються додаткові загальноосвітні програми? Порядок їх затвердження розглянуто вище. Методи управління і контролю освітньою діяльністю, а також матеріали та інструменти підбирає педагог. Йому необхідно усвідомлювати, що результатом впровадження додаткової програми має стати емоційне благополуччя дитини, її прилучення до загальнолюдських цінностей.

Оформлення

Порядок організації з додатковим загальноосвітніми програмами визначається у відповідності з нормативними документами, прийнятими в освітньому закладі, і повинен включати в себе конкретні елементи структури:

  • титульний аркуш;
  • пояснювальну записку;
  • навчальний план;
  • основний зміст;
  • передбачувані результати;
  • бібліографічний список

На титульному аркуші необхідно вказувати повне найменування навчального закладу (за статутом), найменування програми, її напрямок, відомості про автора. Крім того, зазначається вік школярів, для яких вона призначається, а також передбачувані терміни її реалізації.

Пояснювальна записка містить інформацію про спрямованості матеріалу, новизни, актуальності, значущості.

У календарному плані вказують основні теми (розділи), їх зміст, терміни реалізації, режим і форми занять. Також у програмі додаткового освіти вказують список літератури, якою автор користувався при її написанні.

Варіант додаткової програми природничо-наукової спрямованості

Пропонуємо варіант програми «За рамками підручника хімії». Для початку відзначимо актуальність пропонованого матеріалу. Існує багато цікавих і повчальних дослідів, які в собі не несуть ніякої загрози, вони цікаві й практичні. Із–за обмеженості шкільної програми з хімії їх не можна виконати на уроках. А шкода!

Курс відкриває масу можливостей для формування у сучасних школярів цілісного уявлення про живу природу, її матеріальному єдності, взаємозв’язку неживого і живого, взаємозумовленості основних природних процесів.

Дивіться також:  Поповнюємо словниковий запас: каталог — це...

Дана програма розкриває зв’язок між хімічними знаннями і повсякденним життям пересічної людини, проблемами, які з’являються в конкретних ситуаціях. В даному курсі здійснена інтеграція різних навчальних дисциплін: біології, хімії, фізики, економіки, географії, екології.

В курсі використаний лабораторний експеримент, історичні та культурні традиції, численні екологічні проблеми. Матеріал курсу не просто сприяє розвитку знань, умінь, навичок, але і дає базу для гармонійного розвитку кожної дитини.

Цілі і завдання

Розглянута програма додаткової освіти призначена для вирішення наступних завдань:

  • формування чітких уявлень про використання правил техніки безпеки в процесі проведення різних експериментів;
  • дослідження тенденцій хімічних перетворень та варіантів управління ними для одержання нових матеріалів і речовин;
  • зв’язок практики і теорії;
  • удосконалення експериментальних навичок на базі самостійної діяльності школярів.

Від впровадження додаткової освітньої програми педагог очікує на появу у школярів стабільного пізнавального інтересу до природничо-наукових дисциплін, формування активного громадянина країни.

Структура курсу

Курс складається з трьох частин, розташованих по мірі збільшення складності.

Перший блок «Лабораторія своїми руками» (6 годин) спочатку припускає аналіз правил техніки безпеки, потім поради щодо застосування побутових матеріалів для хімічних дослідів. Цей блок пронизаний зв’язком повсякденному житті з теоретичними знаннями.

Другий блок «Перші цікаві досліди» (14 годин) передбачає виконання хлопцями експериментів, завдяки яким вони знайомляться з магічною і таємничою хімією. Для дослідів пропонуються речовини, з якими діти стикаються у повсякденному житті.

Третій блок «Хімічний практикум» (14 годин) включає в себе два додаткових розділи: екологічний практикум, в рамках якого хлопці визначають наявність катіонів важких металів у питній воді, на предметах побуту; проводять аналіз токсичності речовин, проектують товари побутової хімії. В рамках даної додаткової програми здійснюється детальне ознайомлення дев’ятикласників з проектною методикою.

Дивіться також:  Помилка в освіті форми слова: типові граматичні, морфологічні норми і приклади

Відмінності цього курсу від базових програм:

  • сприяє удосконаленню практичних навичок;
  • забезпечує формування гармонійно розвиненої особистості;
  • дозволяє формувати навички роботи з науковою літературою.

Висновок

В даний час багато освітні установи намагаються повною мірою задовольняти соціальне замовлення суспільства. Для цього на базі шкіл створюються дослідні клуби, художні студії, хореографічні колективи, військово-патріотичні об’єднання. Програми додаткової освіти, створюються педагогами, повинні відповідати вимогам, висунутим до них за ФГОС. Крім титульного аркуша, вимоги до якого розробляються і затверджуються в конкретному освітньому закладі, пояснювальної записки, навчально-методичного плану, у змісті повинно бути відображено короткий опис кожного розділу, прописуються в додатковою освітньою програмою та основні навички та вміння, якими повинні оволодіти школярі після завершення курсу.