Читання – це процес сприйняття інформації, позначеної символами – літерами. Читання – це здатність розуміти і осмислювати тексти, кожен з яких зроблений з декількох десятків букв і знаків пунктуації. Однак, незважаючи на уявну простоту, цей людський навик надзвичайно важливий як для сьогодення, так і для вивчення та збереження культури минулого.
Як тільки людина навчилася говорити, він захотів записати свої думки. Мета проста і зрозуміла: передати нащадкам пам’ять про відкриття, явищах, людях. Спочатку це було піктографічне письмо: наприклад, наскальні малюнки. Коли малюнки спростилися, з’явилася ієрогліфічне письмо. Нарешті, третьою сходинкою став алфавіт, винайдений приблизно в 1100 році до нашої ери назвою западносемитским.
Наш сучасний алфавіт має той же принцип, що й стародавній: на кожен звук є свій символ. Малюнки або тексти, що дійшли до наших днів, є величезною цінністю: завдяки наявності писемності ми знаємо про печерному людині, племенах і полювання; ми знаємо про культуру Стародавнього Єгипту завдяки його ієрогліфам; нарешті, літописи та інші джерела дають нам детальну інформацію про багатьох сферах життя середньовічної людини та людини Нового часу. Всю цю інформацію ми отримали з письмових документів минулого, обробили, перевели, поширили і тепер маємо можливість обмінюватися і переймати її, наприклад, дізнаватися з підручників та спеціалізованої літератури. Жоден з цих процесів не представляється можливим без навику читання.
Література може бути не тільки навчальної та спеціалізованої, але й художнього – має вигаданий сюжет і персонажів. Читаючи художню літературу різних видів, ми розширюємо наші знання в різних тематиках, розвиваємо уяву і збільшуємо словниковий запас, тим самим стаючи більш красномовним і ерудованою людиною. Читання художньої літератури – це, нарешті, просто цікаво і захоплююче.
Читання – це головний спосіб для обміну і передачі інформації, отримання нових знань, різнобічного розвитку. Я вважаю, що читає людина – це освічена людина, і з ним завжди є про що поговорити.
