Доповідь повідомлення на тему Творчість Гоголя

Говорячи про творчість Миколи Васильовича Гоголя, потрібно в першу чергу звернутися до часів школи письменника. Його письменницькі дані, що були отримані вроджено від батьків, і були закріплені у Ніжинському ліцеї, де і проходив навчання відомий письменник. В ліцеї була особлива брак навчального матеріалу, для того щоб юнакові, охочим дізнатися більше, втамувати спрагу пізнання. Для цього додатково доводилося виписувати твори відомих, на той момент письменників. Ними були Жуковський і Пушкін. Гоголь також проявив ініціативу стати головним редактором місцевого шкільного журналу.

Розвиток творчості Н.В. Гоголя йшло від романтизму на шляху до реалізму. І всіляко ці два стилі перемішувалися протягом усього життя письменника. Перші спроби літературної написання нікуди не годилися, так як життя в Росії гнітила його, і його думки та мрії спрямовувалися на рідній його серцю Україні, де минуло дитинство письменника.

Поема «Ганц Кюхельгартен» стала першим опублікованим твором М.В. Гоголя, в 1829 році. Характер її був більш романтичним і поема була Фоссовским наслідуванням. Але після негативної критики, поема була негайно спалена письменником. Романтизм та реалізм добре змішалися в збірнику «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». У ньому так добре позначилося мрія про красивою і простий, безпосередній і щасливого життя. Автор зміг зобразити Україну зовсім іншою, в його творах була занепокоєння, конфліктність, ліквідація людських відносин, злочинні діяння перед земляками, переплітаються з відчуженістю особистості.

Н.В. Гоголь обожнював Пушкіна і Жуковського, вони були його натхненниками, що допомогло появи на світ таких творів як «Невський проспект», «Трас Бульба», «Вій».

Два наступних збірки, «Арабески» і «Миргород», перенесли читачів у середу чиновників, де було повно незначних турбот і напастей, так обтяжливих повсякденне життя, описаних там людей. Романтичні теми і зіткнення були більш реалістичними, що дало перебудувати всі ступені написання поеми. Тема «маленької людини» добре була розкрита в повісті «Шинель», і стала головною у вітчизняній літературі.

Дивіться також:  Російська література 20 століття Срібного століття

Талант сатирика і шлях новатора у створенні драматичних творів був відзначений в комедіях «Ревізор» і «Одруження». Це був зовсім новий етап у творчій діяльності письменника.

Піком творчості Миколи Васильовича стала поема «Мертві душі», де так добре постає чиновницька Росія. У ній він сатирично який показав «пекельної» може бути Росія, жила безбожниками і дурнями, духовними паразитами, але виявляючи надію на світле майбутнє країни і відродження російського духу.

Твори Гоголя завжди були насичені духом України, з нотками гумору, сповнені гуманності і трагізму.