Глобалізація – це напрям розвитку всього світу, яке йде вже століттями і навіть тисячоліттями. І чим далі – тим швидше. У двадцятому столітті цей процес вийшов на новий рівень завдяки науково-технічній революції. У наш час цей процес прискорюється небаченими темпами – чого варто тільки можливість навчання практично чому завгодно при наявності лише комп’ютера та доступу у Всесвітню мережу.
Що ж вона собою являє?
Спочатку трохи про значення слів. Деякі дослідники вважають, що позначення «глобалізація» прийшло на зміну понять «інтернаціоналізація» та «взаємозалежність». Зараз вона оцінюється як уніфікація і масштабування в світовому масштабі. Глобалізація – це новий рівень міжнародних відносин. І освіта тут не виняток. Що ж вона собою являє? Під глобалізацією освіти розуміють широку сукупність структур і процесів, які є взаимопроникающими, взаємозалежними і взаємообумовленими. Інакше кажучи, створюють єдине ціле, в якому будь-яка локальна подія впливає на те, що відбувається в інших частинах.
Глобалізація освіти почалася наприкінці 90-х років. Вона являє собою створення єдиного інформаційного поля, що дозволяє одержувати всі необхідні дані. Тут слід виділити державну і приватну ініціативу. Наприклад, до перших відносяться програми «Російські електронні бібліотеки» та «Національна мережа комп’ютерних телекомунікацій для науки і вищої школи». Як зразок приватної ініціативи можна згадати «Академії Хана».
Важливу роль у всіх випадках відіграють інформаційні технології. Достатньо мати електронно-обчислювальну машину і доступ в інтернет і перед людиною відкриваються буквально необмежені можливості для навчання. Ось що собою в загальних рисах являє глобалізація освіти. Це, безумовно, в загальних рисах позитивне явище. Але при цьому є і негативні ефекти. Хоча їх в більшій мірі можна класифікувати як непрямі, це не змінює суті положення, що склалося. Але давайте не будемо поспішати: позитивний і негативний ефекти глобалізації освіти розглянемо пізніше.
