Характеристика і образ Катерини в пєсі Островського Гроза 10 клас твір

Основним персонажем твору є Катерина, трагічна доля якої описана автором у п’єсі.

Катерина подається письменником в образі красивої дев’ятнадцятирічної дівчини, рано вийшла заміж. У ранньому дитинстві Катерина щасливо жила з рідними в оточенні материнської любові і турботи, будучи вільною у своїх пересуваннях і захоплення церковним життям. Натура дівчини ранима, чутлива і емоційна, здатна на справжні, щирі почуття.

Письменник характеризує Катерину як добру, чуйну, щиру молоду жінку, не вміє обманювати, лицемірити, володіє чарівною усмішкою.

Потрапивши в будинок чоловіка, Катерина стикається з неприйняттям її в якості дружини сина з боку свекрухи, жорстокої і жадібної купчихи Кабанихи, яка перетворює життя молодих людей у нестерпне існування.

Азартне бажання Кабанихи підпорядкування своєї волі всіх домочадців, що знаходиться на межі божевілля, повністю спрямоване на інформацію, що з’явилася в будинку невістку.

Забитий з дитинства Кабанихой син, втомлений від тиранії матері, але не який здійснює спроб зміни ситуації в будинку і постійно скаржиться на нещасливе життя, не в змозі захистити Катерину від приниження і причіпок Кабанихи.

Катерина прагнути створити щасливу і благополучну сім’ю, вона дуже релігійна і боїться зробити праведний гріх. В душі Катерини спалахує пристрасне почуття любові до іншого чоловіка, племіннику купця Дикого Борису, який відповідає їй взаємністю. Але жінка побоюється небесної кари за вчинений зраду і, в силу своєї чутливості, приймає раптово налетевшую негоди у вигляді грози як божий знак.

Дівчина відрізняється внутрішньою чистотою і щирою чесністю не тільки по відношенню до себе, але й до оточуючих. Тому Катерина вирішує зізнатися в наскочили почуттях до Бориса чоловікові. Відкрившись у зраді, дівчина дізнається, що Борис не готовий прийняти її в якості дружини і зовсім не відчуває до неї любов.

Дивіться також:  Аналіз пєси Свої люди - поквитаємось Островського твір

Катерина починає усвідомлювати, що Борис є для неї символом свободи, мрії про щасливе життя, а, лившись надії, зневірена дівчина вирішується на самогубство, кинувшись з крутого берега річки.

Розкриваючи образ головної героїні п’єси, письменник змальовує внутрішню силу дівчата, решающейся на смертний гріх заради бажання нового життя, на позбавлення від темного царства назустріч істинної і справжньої любові.

Варіант 2

Кабанова Катерина Петрівна – героїня з п’єси А. Н. Островського «Гроза».

Катерини в п’єсі років вісімнадцять. Народилася і виросла в місті Калинове. Батьки її дуже любили. У дитинстві Катерини було багато цікавих людей, так. як до них часто заходили сторінки і розповідали різні історії. Вона була дуже віруючою: щотижня її мама вдягала в красиві сукні і водила її до церкви. Дівчинка дуже любила бувати там.

Характер Катерини Петрівни бойовий, справедливий, добрий. Одного разу в дитинстві її чимось будинку образили. Розлютившись, вона сіла в човен і далеко втекла від будинку. Заміж її видали рано. Можливо, з-за її характеру.

Тихон, її чоловік, людина несміливий, спокійний. Його мати весь час на нього тисне і всіляко намагається зачепити Катерину. З-за цього головна героїня змушена весь час захищати себе, тому що чоловік цього не робить. Головна героїня не хотіла миритися з засадами тій сім’ї: приниження, підкорення, образи. Вона єдина, хто протистояв цьому.

Заміжня Катерина була нещаслива. В будинку нормально спілкувалася тільки з сестрою Тихона – Варенькой, яка жаліла дружину брата. Катерина стала чахнути в цій сім’ї. Але одного разу до них у місто приїхав один молодий чоловік – Борис. Дівчина відразу звернула на нього увагу, так. на її думку він був ні на кого не схожий. Вони почали зустрічатися, коли чоловік поїхав у справах і не взяв з собою свою дружину, хоч вона і благала його. Але Катерина була дуже віруючою і боялася померти з гріхом на душі. Вона не боялася смерті, боялася тільки постати перед Богом зі всіма гріхами. Катерина Петрівна зізналася у своїй зраді.

Дивіться також:  Трагедія совісті в драмі Гроза Островського твір

Після цього життя стало ще гірше: вдома постійні образи, іноді побої, все від неї відвернулися. Вона була ладна бігти з Борисом, бо любила його. Бориса відправляли в Сибір. Він теж любив Катерину, але з собою не взяв, так як не хотів сваритися зі своїм дядьком, від якого залежало його спадщину.

У той час у жінок не було можливостей жити самостійно. Якби Катерина втекла б одна, то її зловили і сильно побили в якості покарання. У неї було тільки два вибори: або повернутися в будинок чоловіка, де життя б у неї не було, або кинутися в річку Волгу. Вона вибрала друге.

Коли витягли її мертве тіло, багато зрозуміли (а деякі і так знали), що вона була єдиною людиною в тій місцевості, який був гідний поваги.

Твір Образ і характеристика Катерини

Тема жіночої долі у суворому суспільстві одна з найбільш яскравих тем, розкритих у творах Островського. «Гроза» теж відноситься до циклу цих творів. Головна героїня п’єси – це збірний образ.

Катерина – дівчина з пристойної сім’ї, яка вийшла заміж за Тихона, вона любить його, але його матінка вічно її повчає. Не дає навіть попрощатися з чоловіком, коли той їде в Москву.

Катерина – це бідна, нещасна заміжня жінка, образ якої – це образ багатьох дівчат того часу. Вона розуміє, що все життя проведе у цьому царстві темряви, де її не люблять, хоча вона і намагається бути гарною жінкою, де вона ніколи не стане вільною птицею, про що і говорить Варвара, але та теж не розуміє її.

Вона єдина світла душа в тому місті. Катерина навіть коли закохалася у Бориса відчувала почуття сорому і вважала себе в цьому винною, попросила чоловіка забрати її з собою, наче відчувала, що станеться щось погане, непоправне.

Дивіться також:  Побут і звичаї міста Калинова твір за оповіданням Островського Гроза

Але Тихон не слухає її, він йде на поводу у своєї матінки. Тихон навіть заперечувати-то їй не сміє, і не заступається за неї, хоча сама Катерина мовчати не стала, і відповідала Кабанихе, що та марно її ображає.

Автор показує і чесність головної героїні, коли вона не в силах тримати в обмані чоловіка, перед страшним буйством стихії, розповідає йому про них з Борисом. Водночас автор підкреслює і її світлу душу, яка не в силах терпіти приниження Кабаниха, байдужість раніше коханого чоловіка, і боягузтво коханого.

Вона знає, що єдиний шлях звільнення від кайданів – смерть. Остання надія згасає, коли Борис відмовляється взяти її з собою.

Хоча у нього є всі підстави це зробити, якби він по-справжньому її любив. Але Борис боягуз. Головну рису цього персонажа автор підкреслює ще на початку, коли Борис живе у дядька і терпить всі образи і приниження, причому на очах у всіх, в самому людному місці, а саме на набережній річки, на головному бульварі міста.

Борис, коли прощається з Катериною відчуває, що щось трапиться, але трусить і Катерина більше не побачиться з ним ніколи.

Єдиний шлях до волі – смерть і тепер, вона стрибаючи, відчуває себе абсолютно щасливою, і вільну, тепер вона – птах!

10 клас