Слово «когнітивний» походить від іменника «когниция» і латинського cognitio «дізнаюся». Воно використовується в ряді складних наукових термінів, так або інакше пов’язаних зі здатністю людини до пізнання. Яке значення слова “когнітивний” саме по собі і що значать пов’язані з ним терміни?
Когнітивістика, когнитом і когнітивна етологія
Людський мозок – головна галузь вивчення науки пізнання, когнітивістики. При направленому вивченні мозку були виділені деякі його можливості, що отримали назву когнітивних. Це найвищі функції мозку, завдяки яким людина вважається особистістю: зв’язне, послідовне та логічне плин думок, усвідомлення себе як індивідуальності, просторова орієнтування, вміння обчислювати, розуміти, говорити, розмірковувати, робити висновки та направлено навчатися.
Щоб чітко позначити сукупність пізнавальних умінь людського мозку, Костянтин Володимирович Анохін (визнаний російський невролог) ввів в ужиток термін «когнитом». Концепція когнитома називає проблему мозку міждисциплінарної: біомедичної, технологічної та екзистенціальної.
Стрімко погіршуються пам’ять і увага – головна ознака зниження мозкових функцій. Можна сказати, що це когнітивна «смерть» для нейронів головного мозку, в ході якої майже завжди невблаганно розвивається деменція (слабоумство). Цьому можуть сприяти постійні стреси, шкідливе харчування, неправильний спосіб життя і напруга (нервове або фізична).
Людина відрізняється від тварини когнітивними функціями свого мозку. Дослідники не раз замислювалися, що означає когнітивний процес для представників фауни. Когнітивна етологія вивчає розумову сприйнятливість тварин, щоб відповісти на це питання. До недавніх пір навколо цієї дисципліни велися часті дебати.
