Сприйняття кольору в суспільстві залежить від багатьох факторів. Одне і те ж цветообозначение для різних етнічних культур може бути пов’язано як з позитивною конотацією, так і з негативною. Метафоричне, символічне цветообозначение, закрепившееся в мовному свідомості одного народу, буде незрозуміло без коментарів представникам іншого. Переносні значення, які закріпилися за квітами і знайшли відображення в усній народній творчості та у фразеологізмах, у різних мовних культурах можуть відрізнятися.
Символіка червоного руської культурно-історичної традиції
У російському мовному свідомості існує досить великий семантичний діапазон, пов’язаний з прикметником «червоний». Він включає як позитивні, так і негативні конотації, тим не менш, можна говорити про те, що позитивна символіка всіх відтінків червоного руської культурно-історичної традиції все-таки переважає. Був період, коли «червоний» став кольором досить ідеологічно агресивним, але в даний момент він повністю реабілітований: політично заангажованим червоний колір більше не є.
У фольклорі епітет «червоний» традиційно вживався, коли мова йшла про персонажів молодих, красивих і здорових. В казках і билинах у якості еквівалента сучасному «прекрасна панночка» використовували вираз «красна дівиця». Молодець іноді теж бував «червоним», хоча частіше використовувався синонім «добрий»: позитивна оцінка при цьому зберігалася. Той же молодець як позитивний персонаж – «гарненький такий» – з’являвся і в сільських піснях «в червоній рубашоночке».
У магічних обрядах слово «червоний» теж вживалося для досягнення терапевтичного ефекту в змовах і заклинаннях: до сьогоднішнього дня дійшла традиція використовувати обереги саме червоного кольору, що зберегла пам’ять про сакральні функції цього кольору.
У зв’язку з такими хорошими репутаційними ресурсами прикметника «червоний» стає зрозумілим, чому навіть у серйозних дослідницьких роботах у ряді прикладів його використання в позитивному значенні зустрічається і «красне слівце».
