День Перемоги в 1945 році генерал Матвій Васильович Захаров святкував у словацькому містечку Модра не тільки з однополчанами, але і з сім’єю. Це було величезне щастя. Побачитися з близькими йому за всю війну довелося лише шість разів. Матвій Васильович кружляв свою дружину на руках, її синій сарафан в квіточку майорів, а семирічний Володя дивився на батьків і не підозрював, що цей день стане для них самим радісним спогадом.
Сім’я та походження
Сімнадцятого серпня (за старим стилем п’ятого серпня) 1898 року почалася біографія Матвія Захарова, майбутнього начальника Генерального штабу. Походив він з простої російської селянської родини. Сім’я була багатодітною, але вижили тільки п’ятеро дітей. По нужді батько відправився на заробітки в Петербург, коли Матвію ще не виповнилося двох років.
Початок трудової діяльності
За рік до вбивства Гаврилом Принципом ерцгерцога Франца-Фердинанда та його дружини в Сараєво, яке ознаменувало початок одного з найбільш широкомасштабних конфліктів в історії, Захаров закінчив Тверське міське училище.
Характер у нього був гордий і йоржистий. Одного разу в слюсарній майстерні він, у відповідь на рукоприкладство господаря, схопив важкий гайковий ключ, і тут же залишився без роботи. Влаштувався на завод і там теж дав відсіч майстру-самодурові. В його розрахунковій книжці з’явилася карлючка – бунтівник. Робітники були потрібні скрізь, але володарів такого вовчого квитка не брали. Захарову порадили втратити розрахункову книжку.
