Одним з яскравих героїв поеми «Кому на Русі жити добре» є поміщик Гаврило Опанасович Оболт-Оболдуев.
Оболт-Оболдуев з’являється раптово. Це поміщик, якого зустрічають на своєму шляху головні герої твору. Образ персонажа не зовсім однозначна, звернемо на нього більш пильну увагу.
По-перше, саме прізвище героя – Оболт-Оболдуев говорить читачеві про що. Саме слово «оболдуй» представляється нам як характеристика дурного, неосвіченої людини. Оболт-Оболдуев, задаючи собі питання про те, чому він вчився, показує нам правильність свого прізвища. Варто сказати, прізвище взята Некрасовим не з повітря, автор взяв її з бібліотеки Володимирській губернії.
Некрасов описує нам Оболт-Оболдуева як кругленького рум’яного людини. Він не схожий на злісного людини, він любить пожартувати і посміятися. Посмішку викликає його гордість своїм походженням, на його думку, його предком був якийсь татарин Оболдуев. З селянами Оболт-Оболдуев веде себе по-батьківськи, лагідно.
Герой з тягарем згадує минулі часи, коли він сидів з селянами за одним святковим столом, для них він був, що називається, свій в дошку. Вів бесіди з мужиками, які повернулися із заробітків, і з дитячою цікавістю чекав подарунків: солодощів, вина і риби. Окреме здивування викликає у героя його якась поетичність. Він вміє з цим майстерністю добротного оповідача відає героям про славні старі часи, коли слово «поміщик» звучало гордо, коли ці ж поміщики були одноосібними господарями своєї землі.
Оболт-Оболдуев захоплюється красою природи, руської землі. Під час розповіді цього персонажа, перед очима глядача проносяться безмежні пшеничні поля, шумливі ліси, річки, бездонні озера, багаті поміщицькі хати, побут селян і, само собою, псова охота, яка, за словами Оболта-Оболдуева, є споконвічно російській, навіть лицарської, потіхою. Читач розуміє всю гіркоту персонажа. Оболт-Оболдуев розуміє, що минулих часів вже не повернути, все, що в його житті було хорошого, залишилося далеко позаду. Але не тільки про це жалкує наш герой, не тільки про свою колись колишньої влади, він також горює про пішла, колись великої, справжньої Русі, чиїм сином він є.
