Зараз ми пишемо листи значно частіше, ніж в попередні віки і часи, а все тому, що у нас є не тільки електронні листи як явище, але і різні повідомлення в соцмережах. Повідомлення – це адже теж листи, хоч і маленькі. Поговоримо сьогодні про те, що таке постскриптум.
Особливість слова
Вона в тому, що нам не потрібен етимологічний словник, щоб встановити мову-джерело. Звичайно, фраза прийшла до нас з латини. Так, на латині це ціла фраза – «після написаного», у нас же це трансформувалося в слово. Тепер навіть про слові забувають і використовують дві точки і дві букви P. S. І всі ми знаємо, що вони означають. Що таке постскриптум і навіщо він потрібен?
Раніше, коли ще не було високих технологій, переписати листи означало приректи себе на чергову тортури. А адже страждати нікому не хочеться. Тому і виручав постскриптум, завдяки якому не треба переписувати лист цілком, можна просто написати те, що згадалося раптом, випадково.
Варіанти написання та функції
Зрозуміло, що зараз, коли багато що переосмислюється, ніщо не встоїть. Тому об’єкт дослідження теж може почати хвилюватися за свою долю в інтернет-просторі. Російські користувачі, крім традиційних двох літер та двох точок, використовують такі варіанти написання постскриптуму:
- ЗИ.
- ПІСІ.
- PS.
Перші два варіанти – це P. S. на російській розкладці, а третій варіант відрізняється від канонічного тим, що в ньому відсутні точки.
Обіцяли також пояснити функції загадкових букв. Раз вже ми дізналися, що таке постскриптум. Чому взагалі люди його використовують? Це питання індивідуальне. Тема листа не узгоджується і тим, що гідно згадки під грифом «P. S.». Іноді постскриптум використовується для важливої інформації, яка по ходу розповіді з невідомих причин загубилася в пам’яті, а ближче до кінця згадалася, і щоб не перебудовувати весь зміст листа, людина додає лаконічні дві точки і дві букви і під ними пише все, що душі завгодно.
Лінь зберігає традиції
Цікаве питання: «Що таке постскриптум ?», а головне, він ставить ще один – у об’єкта дослідження є майбутнє в цифровій епосі, коли можна будь-лист змінити як завгодно, наприклад дописати абзац і вставити його у відповідне місце у тексті? Ми б ми не хвилювалися за долю постскриптуму, тому що лінь людська не знає меж і весь час завойовує нові простори: люди качають фільми з мережі, тому що за дисками неохота лізти на верхні полиці.
До чого цей приклад? До того, що легше написати дві букви і дві точки, ніж писати абзац, потім шукати, куди б його вставити: занадто багато головного болю. Тому й значення слова «постскриптум» і він сам будуть з нами на віки віків. Навіть коли ми перейдемо на розумове друкування текстів, там теж буде «після написаного». «Написане» не заміниться на «продумане» або «зафіксоване» – сила традиції.
