Міста, овіяні таємницями, міфами і легендами, завжди привертали істориків. Так, Генріх Шліман, спираючись тільки на «Іліаду» Гомера, зміг відшукати Трою. А Артуру Евансу на Криті пощастило знайти легендарний Кносс. Російські історики довгий час теж цікавилися пошуками легендарної і таємничої Тмутаракані. Але на відміну від Шлімана і Еванса, перед вченими з царської Росії стояли інші завдання – довести з допомогою історичних артефактів свою причетність до стародавньої історії Північного Причорномор’я.
Реліквія Ермітажу
В даний час в Ермітажі зберігається відомий Тмутараканський камінь – знаковий пам’ятник російської історії. На камені є красива давньоруська напис. У ній йдеться про вимірювання відстані від Тмутаракані до Корчева (Керчі) у 1068 році. Сама ця напис була знайдена в 1792 році і стала доказом існування Тмутаракані. До цього моменту свідоцтва про Тмутараканском князівстві були тільки на папері. Про точне місце виявлення каменю до цих пір ходять легенди, і достеменно невідомо, де саме він був знайдений. Згідно однієї теорії, знахідку виявили на території Фанагорії, за іншими свідченнями, це сталося на території фортеці біля берега моря. Місце зберігання історичного артефакту кілька разів змінювалося. Спочатку до 1803 року він перебував на території Тамані. Після цього камінь був перевезений в Керченський музей. А з 1851 року і донині реліквія зберігається в Санкт-Петербурзі в стінах Ермітажу.
