Ах, українська наша мова. Він незчисленно багатий. Помилки ризик великий, і, отже, пишемо навмання. Чи вчимо правила, якщо хочемо бути грамотними людьми.
З часом правила забуваються, проте правопис настільки міцно впроваджується в мозок учня, що він автоматично починає писати вірно. Хоча помилки бувають навіть у самих грамотних людей. Наприклад, як правильно: цифра або цыфра? Можете обгрунтувати, чому саме так? Давайте разом згадувати правила правопису.
Що правило нам розповість?
Згадуємо, як пишуться літери “і”, “и” після приголосної “ц”.
А правило нам говорить, що голосна “І” пишеться у коренях слів:
-
Цистит.
-
Цинга.
-
Циркуль.
В словах із закінченням на “ція”:
-
Корпорація.
-
Революція.
-
Авіація.
Буква “и” пишеться у разі, якщо у нас є суфікс “ин”:
-
Сестрицын.
-
Синіцин.
В закінчення іменників у множині:
-
Курки.
-
Вулиці.
-
Попільнички.
А ще у нас є слова-винятки, в їх коренях завжди буде писатися буква “s”:
- Циган, шикнути, цить, курча, навшпиньки.
Повертаючись до того, як же правильно писати – цыфра чи цифра? Давайте гарненько подумаємо. Це слово входить у число слів-винятків? Немає. Воно стоїть у множині? Теж немає. Це суфікс, що закінчується на “цин”? І цей варіант відпадає.
Значить що залишається? Правопис голосної “і”. Вона, як ми з’ясували, пишеться в корені слова. В потрібному нам слові корінь “цифр”. Пишемо цифра або цыфра? Зрозуміло, що перший варіант, згідно з правилами російської мови.
