Зимовий вечір
Неймовірним твором мистецтва є картина А. Н. Кримова «Зимовий вечір». Зима — це, взагалі, чарівна пора року, а на цій картині художник зобразив всі краси і ставність зими в самих яскравих фарбах. Дивлячись на неї, з’являються різні змішані почуття: умиротворення, радість, тепло і трохи тривоги. А ще в голові з’являються такі слова: затишок, вогнище, будинок, спокій. Все це тому, що художник з точністю передав не тільки предмети, але і свої почуття.
На першому плані художник зобразив замерзлу річку. Біля її витоків сидять і гріються один про одного горобчики, це говорить про те, що мороз є, але він неточно. Саме тому на річці нікого немає — лід тонкий і можна провалитися. Неподалік від неї стоять люди, і, мабуть, вони милуються чудовим пейзажем, а ще мама пояснює свого неслухняного малюка, що по річці ходити не можна — небезпечно.
Картина називається «Зимовий вечір», але, незважаючи на це, вона дуже світла. Можливо, цим ввечері здавалося світло від великої кількості снігу, а, можливо, ще не зовсім пізно. Але це безперечно вечір, з лівої сторони видно пару коней, що везуть вооз. Вони повертаються з лісу і, швидше за все, везуть дрова, щоб натопити грубу й у будинку стало тепло і затишно. А також в одному з будинків, господарі вже запалили світло, можливо, це свічка, а може бути і гасова лампа.
До речі, зображені маленькі будиночки говорять про те, що це невелике село, що межує з лісом. А з гущавини дерев видно купол церкви, в якій холодними недільними вечорами проводять службу. Снігу на картині дуже багато і він виглядає таким м’яким і невагомим, що мимоволі нагадує перину на старій бабусиній ліжка. А кольори, якими художник зобразив сніг, говорять про те, що погода в цей вечір була гарною: тихо, сніжно і морозно. Неймовірно, але подивившись на небо, яке зображено смарагдово-зеленого кольору, здається, що ось-ось сніг повалить, і треба скоріше повертатися в теплий будинок.
