Аналіз вірша Баратинським Зневіреність

Вірш, що стало відомим романсом. Тут йдеться про те, що завершену любов потрібно відпустити. Якщо нагадувати про неї, то вона не відродиться, а з’явиться лише занепокоєння. Однак жінкам властиво дражнити, вабити навіть колишніх коханих – просто з жіночої гордості. Ось тільки ліричний герой просить не збивати його з шляху, залишити в спокої те, що вже віджило. Втім, як романс, це вірш виконують і жінки, звертаючись, відповідно, до коханого.

Герой не тримає зла, розуміє, що сам даремно зачаровувався. Тепер він втратив віру в клятви і любов. Автор порівнює себе з хворим, забывшимся дрімотою. Так йому легше переносити цей біль, тому його «сон» священний. Не потрібно порушувати його спокій.

У цих рядках присутній повторення понять: сон, дрімота, сон, мрії… Є єдиноначальність: «я не…». Вірш є певним монологом, відповіддю для колишньої коханої. І відповідь цей надзвичайно шляхетний.

9 клас за планом.

Аналіз вірша Зневіреність за планом

Дивіться також:  Аналіз вірша Баратинським Визнання