Каштанка – головна героїня твору. Собака – помісь такси та дворняжки з мордочкою, схожою на лисячу.
Цікава доля у цієї, здавалося б, непримітної собачонки. Живучи в будинку столяра, вона й уявити не могла, що існує інше життя. Вона ділила всіх людей на господарів і замовників. Господарі – добрі люди, які її годують, грають з нею, часом б’ють і кричать, але їм це дозволено. Замовники – чужинці, яких можна кусати за ноги.
Одного разу, господар узяв її з собою до замовника. Сталося так, що Каштанка загубилася. Бідна тварина! Змерзла і голодна вона бігала по вулицях, в пошуках свого господаря, і не знаходила його. Вибившись з сил, собака виявилася біля чужого під’їзду, де її зустрів незнайомець і взяв жити до себе.
Каштанка потрапляє в інший світ. Тут не б’ють тварин, не кричать на них, годують досхочу. Вона отримує нову кличку – Тітка. В новому будинку вона знайомитися з іншими тваринами і у нього з’являються друзі. Але, не дивлячись на всі ці блага, собака нудьгує по своєму господареві, за його синові Федюшке.
Незабаром новий господар вчить її циркового справі і виводить з виступом на арену. До неймовірного щастя Каштанки на її перший виступ приходить столяр з сином, і пізнають її. Вона кидає все і біжить до своїм старим улюбленим господарям.
Твір наповнене сумом і радістю. Смішні сцени поступаються місце сумним. Читаючи сцени ігор Федюшки з Каштанкой, злишся на цього хлопчика за те, що він знущається над твариною. Мимоволі посміхаєшся, коли роблячи піраміду, тварини падають, і сумуєш в момент смерті гусака Івана Івановича.
Чого вчить нас цей твір? У чому мораль історії простий собачки?
Своїм твором А. П. Чехів показує, які віддані і вірні тварини. Не кожній людині властиво це якість. Навіть у кращих умовах, вона не забуває про своїх старих господарів і при першій можливості повертається до них.
Завдяки цьому добутку ми вчимося ставитися з великою увагою та турботою до братів наших менших. Слід розуміти, що тварини беззахисні істоти, потрібно доглядати за ними і оберігатиме від негараздів. Щоб сталося з Каштанкой, не зустрінь вона незнайомця? Вона могла замерзнути або померти від голоду.
Не просто так автор описав смерть гусака Іван Іванича. Ця сцена говорить про те, що в будь-який момент може статися так, що не стане дорогого і близької людини. Потрібно цінувати кожну мить, прожитий разом, насолоджуватися кожною миттю.
Історія Каштанки не залишить байдужим жодного читача. Прочитавши цей твір, люди стануть трішки добрішим.
