Микола Миколайович Носов дуже любив описувати життя простих сільських людей, їх побут та проблеми. Він розкривав кожної людини досконально і показував нам всі позитивні і негативні сторони людини.
Ось в цьому оповіданні перед нами постає звичайний служивий людина Акимыч. Він йде по дорозі і його увагу привертає зламана лялька в багнюці. Показуючи нам її, автор оповідання змушує нас замислитися про чисто і відвертому в житті, що лялька тут не просто іграшка, з якою грають, а потім кладуть у довгий ящик для іншого покоління, а є уособленням людини. Лялька не просто зламана, вона знівечена сигаретами, з повиколюваними очима, без ніг, голови і частково волосся.
Акимыч побачивши її і піднявши, вирішується поховати її в землі як людини. Адже для нього лялька подібно живій істоті, він сприймає її не як річ, а як щось живе і рідне. Акимыч в оповіданні здається нам людиною, важко сприймає людські жалі, адже він пройшов війну, бачив кров, вбивства і сльози. Він бачив муки і знущання треба людьми, і йому не зрозуміло як і кому треба знущатися над настільки дорогий деяким людям річчю. Його сентиментальність і жалість до цієї ляльки змушує задуматися не тільки про відношенню до дорогих речей, але так, до людей, до тварин і навколишнього нас природі.
Проблема старіння природних ресурсів так само представлена в цьому оповіданні. Через недбалість людей вона гине і зникає. Висихають річки, вирубують дерева, вбивають тварин. Жорстокість тут показана не тільки до людей, але і до рідної природи та дуже гостра.
Прочитавши розповідь, ти розумієш, наскільки розповідь грубий і немилосердний, і розумієш як же жорстокий цей світ. Наскільки все скороминуще і не оборотно. Про те, як рідні місця гинуть і нікому про це справи немає.
Ти починаєш замислюватися про правильність своїх дій. Адже тільки нам вирішувати чи жити по совісті чи ні, творити добрі справи або псувати навколишній нас світ.
7 клас
