Творчість радянського дитячого письменника Н. Н. Носова пройнята щирою любов’ю до дітей. Оповідання “Жива капелюх” написана в 1938 році, коли тільки починалася кар’єра письменника. Читаючи його оповідання, читач може побачити перед собою звичайних хлопців, які дружать і проводять вільний час разом.
Головні герої, Володя і Вадик, зайняті розфарбовування картинок. В оповіданні відсутній докладний опис хлопців. Читач може припустити, що розповідь про хлопчиків молодшого віку, які дружать один з одним.
На початку оповідання автор розповідає читачеві, як кошеня Васька випадково потрапляє в капелюх. Хлопчики чують, як щось падає. Автор докладно передає страх Володі і Вадика, коли вони бачать, як капелюх повзає і стрибає. Читачеві не страшно за хлопців, так як йому вже відома причина розвивається дії. Він усвідомлює комічність описуваної ситуації.
Хлопчики заїкаються і трясуться від страху, уявляють страшні речі. В оповіданні автор не називає їх боягузками. Він з гумором ставиться до даної події. Читач також не засуджує хлопців за їх страх, так як ця комічна ситуація і гумор знімають негативний ефект. Коли читач читає далі, тим веселіше розвивається наступна сцена.
Хлопчики разом намагаються знайти рішення. Вони починають захищати себе. Хлопці об’єднуються, щоб провчити незвичайну живий капелюх. Автор в даній сцені показує згуртованість та дружбу хлопців.
Володя і Васька починають закидати страшну капелюх картоплею. Цей момент є кульмінацією. Коли картопля потрапляє в капелюх, вона підскакує і нявкає. Хлопці усвідомлюють, що це їх улюблене кошеня Васька. Всі їхні страхи були безпідставними. Хлопчики обіймають кошеня від радості. Діти раді, що все так закінчується.
В оповіданні “Жива капелюх” мораль підноситься з почуттям гумору. Даний розповідь вчить хлопців бути сміливими, так як їх страхи можуть виявитися безпідставними. Дружба може стати головним помічником у вирішенні будь-яких складних ситуацій.
2 клас
