“Обеліск” – історично безсмертна повість Василя Бикова.У творі зворушена глобальна тема спадкоємності поколінь, традицій вірності батька, діда.
З самого початку повісті розкривається основна тема – повага сучасниками фронтовиків, читання їх пам’яті. Розповідь ведеться журналістом, який так і не зустрівся з людиною,яка пройшла війну.
Оповідач хоче відновити справедливість і оповідає про вчителя Олесі Морозі. Він до самого кінця залишається вірний і відданий своїй професії. У роки війни цей учитель допомагав дітям, одягав їх, взував, заступався за хлопчаків перед суворими батьками. Протягом війни поширював зведення інформбюро серед місцевих громадян.Вчитель потрапив у полон до німців, щоб врятувати своїх учнів, але був повішений разом з ними. У повісті відновлена історична справедливість. Ім’я вчителя Алеся Мороза і одночасно героя війни прописано на обеліску в селі Сільце.
Письменник наповнив усю повість атмосферою роздуми. Моральна сторона вчинку головного героя була винесена на дискусію, після першого видання. Його дія розглядали як подвиг, і одночасно, як необдуману дію.
Героїзм – ідейно-моральне поняття, що дозволило зрозуміти прояви людини в мирний час і воєнні роки.
Твір за оповіданням Бикова Обеліск
Сама повість була закінчена в 1971 році, але опублікований перший примірник тільки в 1972 році. І блискавично був підданий сильній критиці. Ця критика розвивалася над моральним виглядом головного героя Олеся Морозу. «Обеліск» – це історична повість, має великий ухил на військову тематику. У повісті порушені вічна тема, конфліктів, відносин між різними поколіннями, дотримання традицій старшого покоління. Роздуми, повідані в повісті про події далекого минулого потрібні для формування морального обриси нових поколінь.
З перших рядків Василь Биков оповідає про ставлення того часу людей до пам’яті загиблих фронтовиків. Розповідь веде журналіст, він шукав зустрічі з учасниками бойових дій. Але так і не вдалося поспілкуватися з такими людьми. Журналіст, прагнути відновити справедливість і веде розповідь про наставника, вчителя Олесі Морозі, який до останнього залишався вірним своїй професії. У воєнні роки він безкорисливо допомагав дітворі того часу у всьому: оздобленням, взуттям, освітою, всіляко обороняв хлопців від палкого вдачі батьків.
Під час бойових дій вів огляд всіх подій і доносив до всіх своїх співвітчизників. Але за збігом несприятливих для нього обставин був полонен німцями. Алесь Мороз героїчно захищав своїх учнів, але зазнав поразки і був повішений разом з ними.
Повість відтворює общеисторическую дійсність. По закінченню всіх бойових дій був зведений монумент у селі Сільці. Та присутня там і ім’я вчителя, наставника і спільно героя війни Олеся Морозу.
Розповідь Ст. Бикова «Обеліск» переповнений роздумами і міркуваннями. Етична складова дій Олеся Морозу зазнала бурхливого дисконтування. Його вчинки вважали геройство і одноразово, як необачними діями.
Минають роки, але помисел до рішучості і мужності в ім’я Батьківщини живе в цій повісті. Це процвітає у старих, «дітей війни», які дали життя і підняли на ноги нове покоління, і виявили всю ту відвагу та відданість Батьківщині. Описується героїзм – здатність здійснити подвиг, вийти за рамки власних можливостей у мирний і воєнний час.
