Дивовижне філософське ставлення до Батьківщини, до життя і свого місця в ній передано у вірші. Тут від першої особи оповідач обіцяє повернутися, всупереч вищого світла й чутці, на Батьківщину – до рідних полів, до ікон. І він радий буде відійти від бенкетів, битв, від кар’єри, закоханості, змінити все на рідний дім.
Герой хоче просто обробляти землю, саджати рослини і квіти… і спостерігати життя з боку. Він мріє посадити дерево, в тіні якого буде відпочивати його онук. Сам автор згадує своїх предків, дякує їм за працю. І вище блаженство для нього – праця і відпочинок на рідній стороні, нехай і в простій хаті, а не в палаці.
Може бути, всі ці вірші Баратинським старомодні по мові, але не за змістом.
Аналіз вірша Батьківщина за планом
