Елегія – це такий жанр, який міститься у вірші, і де присутній емоційний ефект на тлі філософського роздуми про сформованих життєвих проблемах. Саме в такому стилі Євген Баратинський і написав вірш, який так і називається – «Елегія».
Воно було написано в 1821 році і містить в собі всі елементи філософської спрямованості. Сенс вірша в тому, що герой надається забуттю часу. Тут відбувається роздуми про щастя, надії, яка, як вважає автор, давно загублена, про якесь розчарування і про те, що час неможливо повернути назад. Тим не менш, елегія раніше зберігає всю теплоту колишніх почуттів і сумує про втрату ніжного друга, який опинився в непритомному забуття.
Сам вірш віє сумом, яке передається на читача. Автор перестає вірити в краще, оскільки немає сил. Євген Баратинський намагався в якійсь мірі передбачити свою долю та винести це у свій вірш. Треба сказати, що цей вірш вартий уваги з боку громадськості.
Дійсно, щастя неможливо зловити за хвіст, а надію часом важко перевершити. У вірші «Елегія» Євген Баратинський показав всю суть людського життя і в якійсь мірі, розкрив її таїнства.
9 клас. Про що розмірковує поет. За планом.
Аналіз вірша Елегія за планом
