Аналіз вірша Державіна Визнання 7, 9 клас

У цьому вірші автор повністю оцінив і переглянув весь свій творчий шлях, та й життя в цілому. Вірш написано простою російською мовою із залученням епітетів і порівнянь.

Поет не вихваляє себе, а щиро розповідає про своє життя і про творчість. У вірші він говорить, що ніколи не вважав себе філософом або генієм.

А просто жив як всі і завжди намагався вибирати правильний шлях, який йому підказувало серце і розум. Він любив товариство і правителів і якщо вихваляв їх у своїх творах, то тільки тому, що вважав правильними і корисними їх дії.

У вірші автор розповідає і про свій чесний характер. Про те, що завжди був прямо і відкрито говорив, що думає як про всіх громадян суспільства, так і влади.

В оточуючих його людях він завжди цінував чистоту помислів і допитливий розум. Свою творчість автор не вважає тільки особистою заслугою, а вірить, що цим талантом його наділив Бог.

Коли у своїх творах він писав, щось негативне про владу, то виступав від народу в цілому. Для того щоб правителі змогли побачити недоліки свого правління.

А коли вихваляв владу в своїх творах, то хотів щоб про їхні добрі справи знали всі. І запису про це залишилися наступним поколінням.

Тут же Державін відверто зізнається в тому, що він така ж людина як всі і бувало, піддавався людським слабкостям, як і всі люди. Він дуже любив жіночий підлогу і присвятив жінкам багато ліричних віршів.

Державін пише про білу і чорну смугу в житті, що потрібно вміти долати всі перешкоди. Дане вірш вийшло дуже щирим і душевною працею автора.

Дивіться також:  Аналіз вірша Державіна Снігур

У своїх віршах автор застосовував реалістичні вираження, завдяки чому відкрив нову епоху в літературі. «Визнання» написано письменником у віці 65 років, і є автобіографією.

Це саме душевний і відвертий твір поета, в ньому він виклав усе, що думав про свій творчий шлях і про життя в цілому. І найголовніше все виклав чесно і щиро без прикрас та перебільшень.

Не ховаючи свої гріхи і прості людські слабкості, виклав весь сенс свого життя відверто як на одному дусі. Звідси і з’явилося у вірші назву « Визнання».

Тому що саме цей вірш і є визнанням автора і розповіддю про всіх своїх злетах і падіннях. І не тільки перед самим собою, але й перед усім світом.

Він як би підводить підсумок свого життя і підсумок усього свого творчого шляху і участі в політичній діяльності. У підсумку вірш є одкровенням автора, а в широкому розумінні, твором про сенс життя.

Аналіз вірша Визнання Державіна

Цей вірш написано у формі визнання. У нього тільки одна строфа, але складається вона з тридцяти двох рядків.

Починається з заяви, мовляв, не вмів автор прикидатися. Далі йде розкриття цього твердження. Тобто поет і не будував з себе важливу фігуру (використовується іронічно дієслово «надуватися»), і не брав філософський (і навіть святий) вид, який так часто буває у поетів.

Перерахувавши те, що не робилося їм, автор пояснює, як надходив. Він волів чистосердечье (зараз застарілий варіант слова). І він зізнається, що думав, ніби своїм чистим серцем, чесністю буде подобатися оточуючим. Найголовнішими перевагами цієї людини він вважав серце і розум.

Так, Державін, а це вірші явно біографічно-філософське, деяких оспівував. Але тоді не він вихваляв, а через Поета – сам Творець. Зі струн його неявної арфи метафорично летів вогонь.

Дивіться також:  Аналіз вірша Державіна Володарям і судиям 7, 9 клас

Часто ті, кого він оспівував, були владиками. Але царі все ж повинні володіти непересічними чеснотами. Державіну здавалися вони рівними богам. І це не просто порівняння, адже в минулі часи вважалося, що цар – провідник волі божої.

Підкреслюється, що вінці поет сплітав їм не просто так, а за перемоги. Тут знову звернення до Стародавнього Світу, де переможцю вручали лавровий вінок. Своїми одами Державін хотів би передати їх прекрасні душі їх дітям, то є спадкоємцями престолу.

А ось вельможам Державін не соромився говорити правду, хоча знову використовується дієслово з іронічним відтінком «ляпнути». Викриваючи, вважав себе одним не тільки Вітчизні, але і завравшимся вельможам.

Поет зізнається тут, що був зваблений красою світських дам, оспівував їх. Помилявся, загалом, був простою людиною. І в останньому рядку поет закликає кинути в нього камінь, якщо читач нелюдський.

7 клас, 9 клас

Аналіз вірша Визнання за планом