Вірш «Зимова ніч у селі» було написано 1853 року Іваном Нікітіним. Микита саме за гарні вірші і красиві слова, епітети й порівняння у віршах і прозвали майстром російського пейзажу. Адже письменник відмінно описує красу природи навколо людини.
Вірш Нікітіна описує протягом усього твору – красиву природу, небо, сонце та інші цінності, які треба вміти берегти і зберігати. Твір написано на ярусом мовою, воно зрозуміло і доступно у всіх відносинах. Вірш поділяється на три частини. Перша частина описує природу, яка розкинулася навколо села.
Село – біле, так як все вкрито білим, іскристим снігом. Навколо – тиша і спокій. Варто ніч, і місяць блищить, освітлюючи все навколо. Так тихо, що і гавкоту собак не чути. Друга частина як би змінює бік оповіді. Старенька бабуся лежить у хатинці, де тихо і тепло. Але сон не йде. Тому що вона занадто багато думає. В той момент вона хвилюється про своїх сиріт, які знаходяться на її совісті та виховання. Боїться, що в житті вони стануть спілкуватися з людьми, і самі такими ж стануть. Третя частина оповідає про порушення спокою ночі в селі – але тільки на мить. А потім – знову тиша.
Аналіз вірша Нікітіна Зимова ніч у селі за планом
