Аналіз вірша Єсеніна Ось вже вечір. Роса…

Найбільш ранні твори С. Єсеніна, написані ним в юному віці в селі Костянтинове, мало відомі читачам і шанувальникам його творчості. Сам поет не любив виставляти їх на показ, вважаючи пустощами.

Вірш «Ось вже вечір. Роса…» є чудовим прикладом пейзажної лірики, майстром якої був великий поет. Тонко відчуваючи природу, її живий подих, він чудово передавав своє бачення на папері. Позбавлений сюжету, по суті вірш передає любов хлопчика до рідного краю. Її умиротворений спокій, злагодженість і гармонію сільського укладу. Образ печі ясно дає зрозуміти, наскільки дорожив поет родинним теплом і відчував себе спокійно в рідному домі.

Твір написано двуударным дольником, складається з 16 рядків. Застосовується паралельна та перехресна рифмовка, епітет і порівняння. Читаючи його, стає ясно, що автор талановитий від природи. Незважаючи на юний вік поета, всього 15 років, можна зрозуміти рівень його майстерності, його тонку натуру. У той же час, в силу відсутності душевного досвіду, вірш позбавлений властивого пізнього Єсеніну трагічного надриву. При читанні виникає відчуття спокою і тепла. Не випадковий образ солов’я— він є символом прекрасного далека, манливого героя з усією палкістю, притаманною безтурботної молодості. Юний хлопчик стоїть ввечері під вербою і марить про чудове майбутнє. При прочитанні відчувається легкість та піднесення. Образи живі і яскраві. Художники відзначають, що вірші Єсеніна легко переносяться на полотно. Пейзажі, при прочитанні, народжуються як би самі собою.

На превеликий жаль, рано пішов поет залишив після себе велику творчу спадщину. Але, кожен твір є зразком неповторного вміння любити Батьківщину глибоко і щиро, захоплюватися всім серцем її красою.

Дивіться також:  Аналіз вірша Єсеніна Лист до жінки