Побачивши Лева, оскаженілого від люті, Оленя, забився в гущавину лісу, і пробелькотів: «Нас усіх спіткало подвійне нещастя! Поки Лев був в своєму розумі, — гнів його неможливо було переносити. Але тепер, коли він втратив глузд, — його вже ніщо не зупинить, і це нестерпно подвійно!»