Лев і осел вирішили жити разом і вирушили на полювання. Прийшли вони до печери, де були дикі кози, і лев залишився біля входу, щоб підстерегти вибігаючих кіз, а осел забрався всередину і почав голосити, щоб налякати їх і вигнати.
Коли лев переловив вже чимало кіз, вийшов до нього осел і запитав, славно він бився і добре гнав кіз. Відповів лев: “Ще б пак! Я і сам злякався, якби не знав, що ти – віслюк”.
Так багато вихваляються перед тими, хто їх добре знає, і по заслугах стають посміховиськом.
