Лев і Ведмідь зловили Оленяти і затіяли бійку, — кому дістанеться видобуток. Довго боролись вони, поки обидва не впали без сил. Все це час Лисиця стежила за ними і зміркувала, що тепер саме час діяти. Вона миттю підлетіла до них, схопила Оленяти і, — була така. Лев і Ведмідь так були змучені, що не могли навіть привстать, не те, що погнатися за крадійкою. «Які ми дурні, — сказали вони один одному, — стільки сил витратили, а все — заради якоїсь Лисиці!»
Ось так завжди — одні працюють, а плоди їхньої праці дістаються тому, хто поизворотливей.
