На скотному дворі були осел і півень. Голодний лев побачив осла й хотів уже підкрастися і розтерзати його. Але в цей самий момент заспівав півень, – а леви, кажуть, півнячого співу бояться; припав лев до землі і пустився бігти. А осел піднісся духом, бачачи, що лев півня боїться, і кинувся в погоню; і тут-то, коли вони відбігли подалі, лев повернувся і зжер осла.
Так і деякі люди, бачачи приниження своїх ворогів, преисполняются самовпевненості і, самі того не помічаючи, ідуть до загибелі.
