Тунець, рятуючись від дельфіна, з гучним плескотом мчав геть; дельфін трохи не схопив його, як раптом тунець з розльоту вискочив на берег, а слідом за ним, розігнавшись, вилетів і дельфін. Озирнувся тунець, побачив дельфіна вже при смерті і сказав: “Тепер мені і померти не шкода, я бачу винуватця моєї загибелі гинуть разом зі мною”.
Байка показує, що люди легше переносять свої нещастя, якщо бачать, як бідують і винуватці цих нещасть.