Козеня відстав від стада, і за ним гнався вовк. Обернувся козеня і сказав вовкові: “Вовк, я знаю, що я – твоя здобич. Але щоб не загинути мені безславно, заграй-но на дудці, а я спляшу!”
Почав вовк грати, а козеня – танцювати; почули це собаки і кинулись за вовком. Обернувся вовк на бігу і сказав козленку: “Так мені й треба: нічого мені, м’ясника, прикидатися музикантом”.
Так люди, коли беруться за що-небудь не вчасно, і втрачають те, що у них в руках.
