Один чоловік отримав від приятеля на зберігання гроші і задумав їх привласнити. Один закликав його до клятві; тоді він занепокоївся і відправився до себе в село. Біля міських воріт він побачив якогось кульгавого, який йшов з міста, і запитав його, хто він і куди йде.
Відповів кульгавий, що звуть його Клятва і йде він в погоню за клятвопреступниками. Запитав тоді людина, через скільки ж часу повертається зазвичай кульгавий в місто. Той відповів: “Років через сорок, а то й через тридцять”. І тоді людина, не турбуючись про майбутнє, пішов і дав клятву, що ніяких грошей на зберігання не брав. Але тут же Клятва на нього накинулася і погналася, щоб скинути з обриву.
Став він скаржитися, що обіцяла Клятва повернутися через тридцять років, а сама не дала йому навіть і дня. Відповідала Клятва: “Знай, що якщо хто проти мене жорстоко провиниться, то й дня не проходить, як я повертаюся”.
Байка показує, що не писані терміни божого покарання, посилається лиходіям за їхню провину.
