– Ось я який!..
Байка Білі рукавички читати текст
Роздобув десь молодий ледачий Грач пару білих рукавичок. Дещо як натягнув їх на лапки і задер дзьоб:
– Ось я який!..
Полетіли вранці птиці на роботу: жучків, павучків і мошок у лісах і на полях збирати. Грач будинку залишився.
– Летимо з нами! – кричали птахи, пролітаючи повз.
– Летіть! – відповідав їм Грач. – Хіба ви не бачите, що я в білих рукавичках? Не можу ж я їх забруднити!
Напрацювалися птахи в лісах і на полях, самі досхочу наїлися, прилетіли додому годувати пташенят.
– А мені? – крикнув Грач. – Нагодуйте мене! Я голодний! Весь день нічого не їв!
– Як же ти будеш їсти в білих рукавичках? Ти їх забруднить!
– А ви мені прямо в рот клади – я буду жувати!
– Ну ні! – відповідали птиці. – Ти вже давно не пташеня! Ти вже носиш білі рукавички!
Птахи розлетілися по своїх гнізд, перед сном пісні проспівали і лягли спати. А Соловей-соловейко, так той навіть вночі співав – так славно він потрудився за день. Тільки Грач та старий Пугач не спали. Філін мишей ловив, а Грач в гнізді перевертався. Крутився, крутився, а потім взяв і з’їв одну білу рукавичку.
Голод – не тітка!
Мораль і аналіз байки Білі рукавички
Не треба задирати ніс, а то й без їжі можна залишитися. Голод – не тітка, можна і з’їсти рукавички
Герої байки Міхалкова
- Грач
- Рукавички – причина, по якій грач задер ніс, а в підсумку з’їв
