Байка Михалкова Білі рукавички

– Ось я який!..

Байка Білі рукавички читати текст

Роздобув десь молодий ледачий Грач пару білих рукавичок. Дещо як натягнув їх на лапки і задер дзьоб:

– Ось я який!..

Полетіли вранці птиці на роботу: жучків, павучків і мошок у лісах і на полях збирати. Грач будинку залишився.

– Летимо з нами! – кричали птахи, пролітаючи повз.

– Летіть! – відповідав їм Грач. – Хіба ви не бачите, що я в білих рукавичках? Не можу ж я їх забруднити!

Напрацювалися птахи в лісах і на полях, самі досхочу наїлися, прилетіли додому годувати пташенят.

– А мені? – крикнув Грач. – Нагодуйте мене! Я голодний! Весь день нічого не їв!

– Як же ти будеш їсти в білих рукавичках? Ти їх забруднить!

– А ви мені прямо в рот клади – я буду жувати!

– Ну ні! – відповідали птиці. – Ти вже давно не пташеня! Ти вже носиш білі рукавички!

Птахи розлетілися по своїх гнізд, перед сном пісні проспівали і лягли спати. А Соловей-соловейко, так той навіть вночі співав – так славно він потрудився за день. Тільки Грач та старий Пугач не спали. Філін мишей ловив, а Грач в гнізді перевертався. Крутився, крутився, а потім взяв і з’їв одну білу рукавичку.

Голод – не тітка!

Мораль і аналіз байки Білі рукавички

Не треба задирати ніс, а то й без їжі можна залишитися. Голод – не тітка, можна і з’їсти рукавички

Герої байки Міхалкова

  • Грач
  • Рукавички – причина, по якій грач задер ніс, а в підсумку з’їв
Дивіться також:  Байка Михалкова Помилка