А. С. Пушкін дуже любив історію. Він займався нею мало не професійно. І не випадково, що він не пройшов повз теми «пугачовського бунту». Описуючи цю тему і тему ролі людини у перебігу історичних процесів, автор не міг не відобразити конфлікт між людиною честі і його антиподом.
У повісті «Капітанська дочка» вершиною цього конфлікту стала дуель Гриньова і Швабрина. Обидва молоді офіцери і дворяни. Швабрин правда постарше. Обидва служать у «забутої богом» невеликий фортеці, що стоїть на межі степу. Правда потрапили вони туди з різних причин. Гриньов по волі батька, але добровільно, а Швабрин відправлений у «заслання» за непорядні вчинки. Гриньов чесний з усіма, але добрий і м’який тільки з хорошими людьми. Він чистий душею. Не просто так він відразу став для сімейства Мироновых «рідною», а Маша так відразу закохалася в нього. Швабрин же підступний, заздрісний злобен по натурі. Для нього немає нічого святого.
Формальним приводом для дуелі стали образливі слова і тон Швабрина по відношенню до Маші. Але суть того, що відбувається звичайно ж куди глибше. Гриньов в подібній ситуації захистив би будь-яку дівчину. Він діяв не в ім’я своєї люби, а з благородних мотивів – в ім’я справедливості. Зовсім інший мотив був у Швабрина.
Він відчуває, що Гриньов дуже небезпечний для його планів щодо Марії і свідомо провокує його. Він задумав вбивство, вважаючи Гриньова недосвідченим фехтувальником.
Сама дуель у повісті «Капітанська дочка» розбита на два епізоди. Перша частина її не відбулася, а друга, відбулася частина, це поєдинок у річки. Перша дуель була перервана офіцером фортеці ледь розпочавшись. Хтось побачив або почув про намір двох офіцерів і доповів по команді. Іван Гнатович, супроводжуваний п’ятьма солдатами-інвалідами, отконвоировал порушників до коменданта фортеці. Їх насварили, намагалися примирити і навіть змусили расцеловаться. Але конфлікт не був вичерпаний. Суперники примирилися тільки на словах. Насправді ж домовилися про продовження дуелі. Вже криючись та ховаючись, вони прийшли на річку, де і продовжили поєдинок. Швабрин не очікував, що Гриньов так добре навчений бою на клинках і став поволі відступати до річки. Але йому допоміг випадок. Слуга Гриньова Савельіч, стурбований відсутністю господаря і недобрими передчуттями, розшукав його на березі річки і відвернув. Відволік всього на мить. Але підступному Швабрину цього вистачило, він тицьнув вістрям шпаги в праву частину грудей Гриньова. Той впав і вже кілька днів не приходив до тями. Але рана виявилась важкою і незабаром він піднімається «на ноги».
Як показала практика, в тому числі і з самим автором повісті дуель не вирішує ніяких проблем. І переможцями в них часто стають не благородні й достойні люди, а пройдисвіти і ловкачі. Також вийшло і з описуваної дуеллю. Гриньов розуміє, що Швабрин «кривить» душею, просячи у нього пробачення. Але все ж прощає і прощає щиро. Він нічого б не зробив, якби Швабрин не продовжував би тиранити Машу. А Швабрин лише затаїв свою завити і злість. І ще не раз намагався, безпосередньо або через посередників, вбити Гриньова або завдати йому істотної шкоди. Гриньов не раз за своє коротке життя заради збереження своїх принципів йшов на смерть. Швабрин же свої принципи застосовував тільки для досягнення своїх корисливих цілей і шкурних інтересів. Історія і А. С. Пушкін наочно показали хто з учасників цих дуелей прав.
Твір Дуель Гриньова і Швабрина
Описуючи в своїх творах історичні події, Пушкін глибоко вивчав факти, вникав у суть того, що відбувається, і лише після цього надавав їх художню забарвлення. Одним з таких творів у його творчості є повість «Капітанська дочка». У цій повісті Пушкін стосується подій «пугачовського бунту».
Лейтмотивом твору проходить конфлікт між двома офіцерами, Гриневым і Швабриным. Обидва вони дворяни, служать на віддаленій кордоні. Один з них служить по своїй добрій волі, віддано і вірно, другий потрапив сюди у вигляді покарання, і це багато в чому різнить персонажів повісті. Різниця характерів цих молодих людей наочно показує становлення особистості в екстремальних ситуаціях, манеру поведінки, виробляє точку зору.
Причиною конфлікту між двома офіцерами стало нешанобливе ставлення і грубі висловлювання Швабрина на адресу доньки коменданта, Маші. Гриньов, щирий і чесний молодий чоловік, який став на захист достоїнства коханої дівчини. Насправді все трохи глибше. З поведінки і характеристики Гриньова стає ясним, що він так вчинив би в будь-якому випадку, навіть якщо б це була не Маша, а якась інша дівчина. На відміну від Швабрина, в ньому немає підлості й лицемірства. Для Швабрина ж, дуель є підставою для безкарного вбивства сильного суперника. Швабрин був упевнений у своїй перевазі володіння шпагою, і коли він відчув перед собою вмілого супротивника, він завдав удару Гриневу нишком, скориставшись його скороминущим відволіканням на заклик слуги.
Весь цей конфлікт показує сутність людської душі. Як веде себе людина в малому, того варто очікувати від нього і в більш великому. Так вийшло і в цій повісті. Гриньов до кінця залишився чесним, сміливим, рішучим офіцером. Він кілька разів йде на вірну смерть, але не зраджує своїх принципів, відстоюючи честь і справедливість. У Швабрине дуель із Гриневым виявляє його низинні пороки, і, хоча він вийшов переможцем у тому поєдинку, він програв у житті. У сформованій ситуації з Пугачовим, він з легкістю зрадив своїх друзів, товаришів по службі, зрадив Батьківщину, а значить, морально людина втратила і себе.
Дуель Гриньова і Швабрина в повісті Пушкіна – це поєдинок між протиборчих поглядів. На прикладі двох офіцерів, Пушкін з максимальною точністю зміг передати атмосферу того смутного часу Пугачовського бунту.
