У 1860 році обривається співробітництво Тургенєва з журналом “Сучасник”. Ліберальні погляди письменника були не сумісні з революційно-демократичним настроєм Добролюбова, який написав критичну статтю в “Современнике” на роман Тургенєва “Напередодні”. Іван Сергійович їде в Англію, де і зароджується у нього задум роману “Батьки і діти.”
Прообразом одного з головних героїв роману послужив молодий провінційний лікар з яким Тургенєв зустрівся на залізниці. Молодий чоловік зацікавив його своїм ставленням до життя: “У цьому чудовому людині втілилося – на мої очі ледь народившееся, ще бродившее початок, яке потім отримало назву нігілізму…”
Безпосередньо роботу над романом Іван Сергійович починає в Парижі восени 1860 року, а вже до наступної весни була готова перша половина твору. Далі робота трохи сповільнилася, тому були свої причини. До Тургенєва, що знаходиться за кордоном, доходять звістки про назріваючі зміни в його країні.
У Росії в цей час готується скасування кріпосного права, навколо цієї події, киплять пристрасті, Тургенєв, завжди цікавився суспільно-політичним життям своєї Батьківщини, повертається в Росію, щоб безпосередньо бути свідком подій. Володіючи здатністю розуміти настрої в суспільно-політичному житті країни, письменник бачить, як назріває протиріччя між аристократією, сповідує лібералізм і демократами революційного спрямування. Цей конфлікт і знаходить своє відображення в романі “Батьки і діти”.
Закінчує Тургенєв роман в середині 1861 року у своєму маєтку Спаське-Лутовинова.
“Моя праця скінчена нарешті. 20 липня написав я блаженне останнє слово. Працював я багато, довго, сумлінно: вийшла довга річ”,-пише Тургенєв своєму другові і критику П. В. Анненкову.
Але ще належить робота по внесенню поправок, і Іван Сергійович їде в Париж. Там він читає роман друзям, за їхніми відгуками щось змінює і доповнює. Вносить свої зауваження та Анненський. В цілому робота над правками займає близько чотирьох місяців. У березні 1862 року роман “Батьки і діти” друкується в журналі “Російський вісник”.
Для того щоб підготувати роман до окремого видання Тургенєв працює над деякими змінами в тексті. Коригує образ Базарова, щоб в новій редакції він викликав у читачів не неприязнь, а співчуття і інтерес.
Окремо роман видається в 1862 році в вересні. Тургенєв присвячує його Бєлінському.
“Що стосується значення цього роману в рідній літературі, то його законне місце в ряду з такими створіннями, як «Євгеній Онєгін» Пушкіна, «Мертві Душі» Гоголя, «Герой нашого часу» Лермонтова і «Війна і Мир» Льва Толстого…”- Так писав про роман критик В. П. Буренін. І, дійсно, “Батьки і діти”- книга, яка актуальна на всі часи, на всі часи буде актуальні стосунки між різними поколіннями.
Варіант 2
Ідея написати цей роман з’являється у Тургенєва в 1860 році в невеликом приморському містечку під назвою Вентор. Для письменника це було не з легких. Буквально нещодавно він перестав співпрацювати з журналом “Сучасник”. Причиною була стаття Добролюбова про роман “Напередодні”. Тургенєв не поділяв революційних ідей, які перебували в романі. Причина відходу від журналу була куди глибше: не бажання приймати ідею Добролюбова і Чернишевського про чоловічому демократизм і їх бажання закликати “Русь до сокири”. Цей роман став можливістю осмислення характеру і мотивів так званих “нових людей”, які тільки почали зароджувати в суспільстві. В образ Базарова ліг один лікар, який вразив і здивував Тургенєва.
Написання твору було продовжено в Парижі. Восени 1860 року Тургенєв пише Боткіну, що буде працювати з усіх сил, і те, що план її нового роману готовий до найдрібніших деталей.
Перші глави були написаний протягом усього лише однієї зими, але Тургенєв незадоволений, так як думав, що робота буде йти куди швидше. Автор у листах своїм друзям, які живуть в Росії, просить повідомляти про останні новини, які пов’язані з одним із самих знаменних і головних подій тих років – скасування кріпосного права. Для отримання можливості ознайомлення з проблемами тих років особисто, Тургенєв приїжджає в Росію сам. Роман був початий ще до реформи 1861 року, а закінчує своє написання після неї, в одному з найулюбленіших місць – Спаському. У своїй переписці з російським літературним критиком по імені Аннеков він говорить про те, що його праця скінчена, і останнє слово було написано рівно 20 липня.
Восени, коли він повернувся в Париж, він зачитує свій роман тим, чия думка найбільш важливо для нього порівняно з іншими критиками і літераторами, в цей список входили лише два людини, Боткін і Случевський, саме вони першими почули роман. Після прочитання роману і ради зі своїми друзями він вирішує трохи переробити роман і внести численні зміни і редактуру.
Таким чином, вже рівно через півтора року на світ виходить роман “Батьки і діти” в лютневому номері журналу під назвою “Російський вісник”. Тургенєв присвячує його Бєлінському.
Коротко для 10 класу
