Султан Ахмед I був дуже рішучою людиною, самостійність він проявив з перших днів свого правління. Так, під час проведення церемонії, на якій знати приносила йому присягу вірності, він не став чекати, коли його посадять на трон візири, а сам без всяких коливань сів на нього.
На іншій церемонії, що є аналогом коронації, він самостійно пов’язав себе мечем султана Османа I, в той час як за правилами це повинен був зробити високопоставлений священнослужитель. Ще одним прикладом рішучості є відсторонення від влади Сафіє-султан, його бабусі, яку він відправив у заслання в Старий палац в Едірне. Далі розглянемо історію султана Ахмеда докладніше.
Сім’я майбутнього султана
Народився Ахмед в 1590 році, його батьком був майбутній султан Мехмед III, який правив на початку XVII століття, а матір’ю – Хандан-султан, наложниця з гарему правителя. За свідченням істориків, Мехмед виявляв особливу нетерпимість до прихильників християнської релігії. Він був захоплений мистецтвом і любив поезію.
Передбачається, що мати Ахмеда була грекинею або боснийкой, і звали її Олена (Хелен). Вона була подарована Мегмеда його тіткою. За сприяння його матері їй вдалося стати фавориткою спадкоємця престолу. Бабуся хлопчика по батькові, Софіє-султан, була дуже вольовою жінкою і брала безпосередню участь у політиці.
