Зустріч з Єрмаком
В таку ніч всі козаки сплять, крім самого Єрмака. Він в цей час сидить на березі Іртиша в глибокій задумі. Його думки зайняті спогадами про колишні подвиги, скоєних ним, а також пошуком сенсу життя. Єрмак намагається зрозуміти, заради чого все це робилося.
Адже багато хто з його соратників, які вирушили підкорювати Сибір, в минулому звичайні розбійники, яким загрожувала каторга або смертна кара. Відправившись разом з ним на схід, вони, по суті, добувають золото і коштовності, здійснюючи набіги з схвалення Івана Грозного. Тому, як вважає Єрмак, їх минулі злочини змиті своєю й ворожою кров’ю, можна вважати, що вони за них реабілітовані.
Для аналізу думи Рилєєва “Смерть Єрмака” важливо, що сам головний герой вважає основним у своєму житті те, що вони не щадять себе на славу Вітчизни. Він надходить точно так само. Вони настільки безстрашні, що не бояться смерті, в цьому їх основна заслуга перед країною. Тому тепер, коли вони спокутували свої гріхи, виходить, що не даремно прожили життя на цьому світі. Саме такі думки займали Єрмака, коли він сидів на самому березі, навіть не підозрюючи, що над ним нависла смертельна небезпека. Близька загибель не тільки його, але і його товаришів.
