Велика Вітчизняна війна почалася 22 червня 1941 року – в день, коли на територію СРСР вторглися німецько-фашистські загарбники, а також їхні союзники. Вона тривала чотири роки і стала заключним етапом Другої Світової війни. Всього в ній взяли участь близько 34000000 радянських солдат, більше половини з яких загинуло.
Причини Великої Вітчизняної війни
Головною причиною початку Великої Вітчизняної війни стало бажання Адольфа Гітлера призвести Німеччини до світового панування, захопивши інші країни і встановивши расово чисте держава. Тому 1 вересня 1939 року Гітлер вторгся до Польщі, потім до Чехословаччини, поклавши початок Другій світовій війні і завойовуючи все нові і нові території. Успіхи і перемоги нацистській Німеччині змусили Гітлера порушити укладений 23 серпня 1939 року між Німеччиною і СРСР договір про ненапад. Їм була розроблена спеціальна операція під назвою “Барбаросса”, яка передбачала захоплення Радянського Союзу в короткі терміни. Так почалася Велика Вітчизняна війна. Вона проходила в три етапи
Етапи Великої Вітчизняної війни
1 етап: 22 червня 1941 – 18 листопада 1942 рр.
Німці захопили Литви, Латвії, України, Естонії, Білорусі і Молдови. Війська просувалися всередину країни для захоплення Ленінграда, Ростову-на-Дону і Новгорода, але головною метою фашистів була Москва. В цей час СРСР зазнало великих втрат, тисячі людей були взяті в полон. 8 вересня 1941 року почалася військова блокада Ленінграда, яка тривала 872 дні. В результаті війська СРСР змогли призупинити наступ німців. План “Барбаросса” провалився.
2 етап: 1942-1943 рр.
В цей період СРСР продовжувало нарощувати військову міць, зростала промисловість, оборона. Завдяки неймовірним зусиллям радянських військ кордон фронту була відсунута назад – до заходу. Центральною подією цього періоду стала найбільша в історії Сталінградська битва (17 липня 1942 – 2 лютого 1943 рр.). Метою німців було захоплення Сталінграда, великий закруту Дону і волгодонского перешийка. В ході бою було знищено більше 50 армій, корпусів і дивізій ворогів, винищено близько 2 тисяч танків, 3 тис. літаків і 70 тисяч автомобілів, істотно ослабла німецька авіація. Перемога СРСР у цій битві справила значний вплив на хід подальших військових подій.
3 етап: 1943-1945 рр.
З оборони Червона Армія поступово переходить в наступ, рухаючись в бік Берліна. Було реалізовано кілька кампаній, спрямованих на знищення супротивника. Розгорається партизанська війна, в ході якої утворюється 6200 загонів партизан, які намагаються самостійно боротися з ворогом. Партизани використовували всі підручні засоби, аж до кийків і окропу, влаштовували засідки й пастки. В цей час відбуваються битви за Правобережну Україну, Берлін. Були розроблені і введені в дію Білоруська, Балтійська, Будапештська операції. В результаті 8 травня 1945 року Німеччиною було офіційно визнано поразку.
Таким чином, перемога Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні стала фактично завершенням Другої Світової війни. Розгром німецької армії поклав край бажанням Гітлера здобути панування над світом, загального рабства. Однак перемога у війні далася важкою ціною. У боротьбі за Батьківщину загинули мільйони людей, були зруйновані міста, села, села. Всі останні кошти йшли на фронт, тому люди жили в злиднях і голоді. Кожен рік 9 травня ми святкуємо день Великої Перемоги над фашизмом, пишаємося нашими солдатами за те, що вони подарували життя майбутнім поколінням, забезпечили світле майбутнє. В той же час перемога змогла закріпити вплив СРСР на світовій арені і перетворити його в наддержаву.
Коротко для дітей
Детальніше
Велика Вітчизняна війна (1941-1945) – найстрашніша й найкровопролитніша війна за весь час СРСР. Ця війна була між двох держав, могутній державою СРСР і Німеччиною. У жорстокій сутичці, протягом п’яти років СРСР все-таки перемогла гідно свого супротивника. Німеччина, коли нападала на союз, сподівалася швидко захопити всю країну, але вони не очікували, наскільки могутній і селен слов’янський народ. До чого призвела ця війна? Для початку розберемо ряд причин, із-за чого ж все почалося?
Після Першої світової, Німеччина сильно ослабла, найсильніший криза здолав країну. Але в цей час до правління прийшов Гітлер і ввів велику кількість реформ і змін, завдяки яким країна почала процвітати, і люди проявили до нього свою довіру. Коли він став правителем, то проводив таку політику, в якій доносив до людей, що нація німців, сама чудова на світі. Гітлер запалився ідеєю відігратися за Першу світову війну, за той жахливий програти, у нього зародилася думка підпорядкувати собі весь світ. Почав він з Чехії та Польщі, що надалі переросла вже в Другу світову війну
Всі ми прекрасно пам’ятаємо з підручників історії, що до 1941 року був підписаний договір про не напад двох країн Німеччини і СРСР. Але Гітлер все-таки напав. У німців був розроблений план під назву «Барбаросса». В ньому було чітко зазначено, що Німеччина повинна захопити СРСР за 2 місяці. Він вважав, що якщо в його розпорядження буде вся сила і міць країни, то він з безстрашністю зможе вступити у війну з США.
Війна почалася так блискавично, що СРСР не була готова, але Гітлер не отримав те що хотів і чекав. Наша армія зробила великий опір, німці не очікували побачити такого сильного суперника перед собою. І війна затягнулася на довгі 5 років.
Зараз розберемо основні періоди за час всієї війни.
Початковий етап війни це 22 червня 1941 року по 18 листопада 1942 року. За цей час німці захопили більшу частину країни, так само сюди потрапили Латвія, Естонія, Литва, Україна, Молдова, Білорусь. Далі у німців перед очима вже була Москва і Ленінград. І у них це майже вийшло, але росіяни солдати виявилися сильнішими їх і не дали захопити це місто.
На великий жаль, Ленінград вони захопили, але що найдивніше, люди живуть там не пустили окупантів в саме місто. Битви за ці міста були до кінця 1942 року.
Кінець 1943 року початок 1943 року, було дуже важким для німецького війська і в той же час щасливим для росіян. Радянська армія розпочала контрнаступ, росіяни почали повільно, але впевнено відвоювати свою територію, а окупанти та їхні союзники повільно відступати на захід. Деяких союзників вдалося знищити на місці.
Всі прекрасно пам’ятають, як вся промисловість Радянського Союзу перейшла на провадження військових приладдя, завдяки цьому вони змогли дати відсіч ворогам. Армія з відступаючих переросла в нападників.
Фінал. 1943 по 1945 рік. Радянські солдати зібрала всі сили і великими темпами почала відвойовувати свою територію. Всі сили були спрямовані в бік окупантів, а саме в Берлін. В цей час звільнили Ленінград, відвоювали і інші захоплені раніше країни. Росіяни рішуче йшли на Німеччину.
Останній етап (1943-1945). В цей час СРСР почала по шматочку забирати свої землі і рухатися в бік загарбників. Російські солдати відвоювали Ленінград, і інші міста, далі вони пройшли в саме серце Німеччини – Берлін.
8 травня 1945 року СРСР увійшла в Берлін, німці оголошують про капітуляцію. Їх правитель не витримав і самостійно пішов на той світ.
А тепер найжахливіше у війні. Скільки людей загинуло за те, що би ми зараз жили на світі і раділи кожному дню.
Насправді історія замовчує ці страшні цифри. СРСР довго утаивало, то кількість людей. Уряд приховував дані від народу. А люди то розуміли, скільки загинуло, скільки взято в полон, а скільки безвісти зниклих людей по сьогоднішній день. Але через час все ж спливли назовні. Загинуло в цій війні до 10 млн. солдатів за офіційними джерелами, а ще близько 3 млн. були в німецькому полоні. Це страшні цифри. А скільки загинуло дітей, стариків, жінок. Німці нещадно розстрілювали кожного.
Це була страшна війна, на жаль вона принесла велику кількість сліз в сім’ї, в країні була розруха ще довгий час, але повільно СРСР ставав на ноги, повоєнні дії вщухали, але не вщухали в серцях людей. У серцях матерів, які не дочекалися своїх синів з фронту. Дружини, які залишилися вдовами з дітьми. Але який же сильний слов’янський народ, навіть після такої війни він піднявся з колін. Тоді весь світ знав, наскільки сильна держава і які міцні духом там живуть люди.
Спасибі ветеранам, які захищали нас, будучи тоді зовсім юними. На жаль, на даний момент їх залишилося лічену кількість, але їх подвиг ми не забудемо ніколи.
