Роки війни
Війну Леонід Ілліч почав у жовтні 1941 року в званні бригадного комісара на Південному, потім Кавказькому фронтах. В 1943 році став начальником політвідділу 18-ї армії, яка входила в Перший український фронт, де политработой Хрущов керував Н.С. Вони вже зустрічалися в 1931 році, і Микита Сергійович став наставником молодого Брежнєва.
У 1943 році він брав участь у боях за Новоросійськ, де близько 40 разів з ризиком для життя припливав з морським десантом на плацдарм “Мала земля”. Одного разу його вибуховою хвилею викинуло в море з сейнера, звідки Леоніда Ілліча витягли матроси. Нав’язлива пропаганда в радянський час книги Л. В. Брежнєва “Мала земля” змусила багатьох скептично ставитися цьому періоду життя. Але, з військових джерел, він дійсно хоробро воював. На Параді Перемоги він йшов разом з командувачем А. В. Єременко на чолі колони Четвертого Українського фронту.
У перший рік після війни він служив у Прикарпатському військовому окрузі, де брав участь у боротьбі з українськими націоналістами. За однією з версій, саме в цей час національність Брежнєв став писати як російська.
