Етимологія
Розглянутий нами термін походить від праслов’янського měra, від якого, зокрема, утворилися слова з аналогічним значенням у таких мовах, як давньоруський, старослов’янська (мѣра), російська, а також українська, болгарська, сербохорватська, словенська, чеська, словацька, польська.
Вчені припускають, що спочатку це слово існувало в таких древніх мовах, як:
- давньоіндійський: mímāti – «меріт», mātram – «захід»;
- древнечешский: měn– «захід»;
- латинська: mētior – «мерю»;
- грецька: μῆτις – «рада, розум», μητιάω – «укладаю»;
- готський: mēla – «мішок, міра (зерна)», mitan – «міряти».
Синоніми
У досліджуваного нами лінгвістичного об’єкта є такі синоніми:
- Баланс.
- Межа.
- Дія.
- Доза.
- Одиниця.
- Золота середина.
- Калібр.
- Кількість.
- Край.
- Критерій.
- Масштаб.
- Мірило.
- Мірка.
- Захід.
- Норма.
- Обсяг.
- Параметри.
- Межа.
- Розмір.
- Рамки.
- Кордон.
- Співмірність.
- Засіб.
- Засіб вимірювань.
- Стандарт.
- Ступінь.
- Помірність.
- Рівень.
- Встановлення.
- Формат.
- Еталон.
Стійкі сполучення та фразеологізми:
- По мірі сил (можливості).
- Знати міру.
- По меншій (по крайней) мірою.
- Все в міру.
- Без міри.
- Жодною мірою.
- В повній мірі.
- У міру того як.
