Біосфера багата своєю видовою різноманітністю. Вчені вивчають її від клітин до цілих екосистем. Кожна клітина складається з більш дрібних частинок, які виконують різні функції. Однак без існування хімічних речовин неможливо було б нормальне функціонування живих організмів. Важливу роль відіграють такі класи сполук, як підстави і кислоти. До останніх належить і соляна кислота, відома за формулою HCL. Наприклад, KI – формула речовини з іонним зв’язком, HCL – з ковалентного полярного.
Короткі відомості
Тривіальне назва речовини HCL – соляна кислота. По-іншому її ще називають хлороводородная кислота. Це дуже сильне одноосновное неорганічне речовина, необхідне на будь-якому виробництві. Клас речовини HCL – кислота. У чистому вигляді вона рідка, безбарвний і не має запаху. Якщо кислота має жовтий відтінок, значить, у неї є домішки.
Пари водню, що виділяються з цієї речовини, що утворюють кислотний туман з вологим повітрям, тому HCL називають «димить». У соляної кислоти кристалічна решітка молекулярна, тому між молекулами речовини з формулою HCl не іонна зв’язок, ковалентний полярний.
Правила техніки безпеки при роботі з соляною кислотою
Соляна кислота дуже небезпечна: вона може викликати опіки на шкірі, роз’їдає органічні речовини і метали, тому необхідно суворо дотримуватися правил техніки безпеки при роботі з нею. Хімік-лаборант завжди повинен носити захисний одяг, гумові рукавички та маску для захисту очей від прямого попадання навіть парів речовини.
Якщо кислота випадково пролилася, потрібно нейтралізувати її лугом (гідроксиди натрію та калію) та змити великою кількістю води. Переміщати HCl рекомендується в скляній або пластикової ємності, яка повинна герметично закриватися.
Історія
Назва речовини HCl (соляна кислота) вперше в 1595 році згадує німецький лікар і хімік Андреас Лібавій у своїй книзі «Алхімія», а в 17-му столітті про нього говорить чернець-алхімік Василь Валентин. У той час переганяли суміш кухонної солі (хлорид натрію), залізного купоросу квасців для отримання соляної кислоти для ремісничих і алхімічних цілей.
Більш ретельно назва речовини HCl розібрав німецький хімік Іоганн Рудольф Глаубер. Він запропонував спосіб одержання цієї речовини з повареної солі і сірчаної кислоти. Також хімік рекомендував використовувати цю кислоту замість оцту в стравах.
Отримання
У виробництві соляну кислоту отримують з газоподібного HCl (синтетичний спосіб отримання соляної кислоти). Також речовина з назвою HCl отримують при взаємодії водню з хлором при підвищеній температурі.
При реагуванні кухонної солі і концентрованої сірчаної кислоти також утворюється хлороводородная кислота (гидросульфатный спосіб отримання кислоти в лабораторії). Однак якщо хлорид натрію береться в твердому вигляді, то виходить летючий хлороводород, який необхідно розчинити у воді, щоб отримати повноцінну соляну кислоту.
З якими речовинами реагує HCL
HCl активно реагує:
- З металами, що стоять до водню в електрохімічному ряду напруг.
- З оксидами металів з утворенням солі і води.
- З гідроксидами металів також з утворенням солі і води.
- З більш слабкими кислотами: азотистої, сірчистої, вугільної і т. д.
- З нітратом срібла. При цьому утворюється білий сирнистий осад хлориду срібла. Ця реакція є якісною і служить для визначення соляної кислоти в розчині.
- З солями за умови, що випадає осад або виділяється газ.
Застосування
Оскільки соляна кислота є якісним і відносно дешевим і доступним речовиною, її широко використовують не тільки в лабораторіях, але і в побуті. Нею можна легко позбавити сантехніку від іржі та вапняного нальоту. Іноді до неї додають інгібітор – речовина, що сповільнює процес протікання реакції, щоб ефект очищення був помітніше. Хлороводородная кислота також може допомогти позбавитися від яскравих плям на тканині. Після нанесення цієї речовини на тканину, потрібно ретельно сполоснути її і випрати, щоб кислота не роз’їла матеріал через свою їдкість. Останнім часом соляна кислота широко використовується для видалення накипу з чайника, що є досить корисним її властивістю для домогосподарок. Більш того, хлороводородная кислота присутня в шлунку людини, допомагаючи переробляти надходить туди їжу.
