Дарина Мелехова — героїня роману Михайла Шолохова «Тихий Дон». Вона не входить в число головних героїв твору, але тим не менш, образ Дар’ї дуже цікавий. Дарина є дружиною донського козака Петра Мелехова. Особистість цієї незвичайної жінки неоднозначна і суперечлива.
Дарина дуже красива, має стрункою і підтягнутою фігурою, висока. Її зовнішність справляє приємне враження, тому дуже часто Дар’я носить привабливі і яскраві вбрання, чим викликає захоплення у представників сильної статі. Її легка, виляє хода, чорні брови і кокетлива посмішка, також не залишають байдужим жодне чоловіче серце станиці.
Характер Дар’ї Мелеховой дуже своєрідний і кардинально відрізняється від характеру інших героїнь роману. Порочність — риса цієї жінки. Будучи заміжньою, вона з легкістю змінює чоловікові, коли той їде з дому. Про легкому поведінці Дар’ї знає вся станиця, але це її мало турбує. Крім цього, вона цинічна і лінива: часто відмовляється працювати навіть тоді, коли це дуже необхідно. Для неї не характерні душевні переживання і пристрасть. Життя Дарини — це існування для себе, де вона задовольняє свої егоїстичні потреби, часто забуваючи про совість і подружній обов’язок. Даний персонаж особливо ні про що «не заморочується», йде по життю легко, не відчуває докорів сумління, обділений почуттям відповідальності.
Доля Дар’ї Мелеховой трагічна. Спочатку вона втрачає чоловіка, потім заражується хворобою, що передається статевим шляхом, що не дивно, адже героїня завжди вела розгульне життя. У свої останні дні Дарина раптом відчуває всю принадність життя, і навіть переосмислює свої принципи і переконання. Їй хочеться повернути час назад, і багато чого поміняти. Усвідомивши, що її чекає не зовсім приємний кінець, Дарина здійснює суїцид.
Образ героїні суперечливий. Незважаючи на те, що спочатку Дар’я викликає лише негативні емоції, до кінця роману читач стає її шкода. Звичайно, за легковажну і непристойне для козацької дружини поведінка, Дарину спіткала важка доля. Однак, ціна розплати, була занадто висока, навіть для такої героїні як Дарина Мелехова.
Варіант 2
«Тихий дон» Шолохова – це найбільше твір, що описує складну і трагічну долю простого народу.
Дарина Мелехова, є хоч і не головним, але запам’ятовується персонажем – це пристрасна, легковажна жінка, не відрізняється людяністю. Дарина зовні приваблива, струнка, любить красиво одягатися і тому довго вибирає відповідний наряд. Користується популярністю серед чоловіків і при кожному зручному моменті заграє з ними.
Жінка легко йде на зв’язок з іншими чоловіками, незважаючи на те, що вона заміжня дама. Вона не приховує любовних відносин зі Степаном Астаховим. У деяких ситуаціях навіть заграє з братом, свого чоловіка, Григорієм. Найбільше Дарина не любить працювати і знаходить різні приводи, щоб уникнути її.
Але з іншого боку, в деяких моментах жінка виявляється сильною і рішучою. Вона без краплі жалю» стріляє в свого кума, учувствовавшего в затриманні її чоловіка, і вбиває його. Але самий страшний вчинок, на який вона вирішується, заразившись «невиліковною хворобою» – це самогубство.
Шолохов у своєму творі «Тихий Дон» показує Дарину як легку і поверхневу особу. Все начебто в її життя просто і невимушено. Вона не замислюється над власною поведінкою, правильністю своїх вчинків, їй чужі страждання й душевні переживання.
Але в житті не може бути все так просто. Складнощі починаються після загибелі чоловіка, Петра. Вона щиро переживає деякий час, але потім знову береться за старе». І тільки важка хвороба, усвідомлення власної безпорадності і неминучості болісної смерті, розкриває їй очі. До неї приходить усвідомлення неправильної поведінки, Дарина шкодує про минулі вчинки. Жінка, на якусь мить замислюється про те, як склалося б її життя, якби можна було б почати все спочатку?
Життєвий шлях Дар’ї закінчується так само трагічно, як і у більшості героїв роману. Вона йде на річку Дон ніби скупатися, а сама вирішує покінчити з собою і тоне.
Її образ спочатку суперечливий і не викликає симпатії у більшості читачів. Але, поступово проймаючись в суть роману, Дарину стає щиро шкода. Вона виявляється нещасною жінкою, пізно усвідомила неправильність своїх вчинків. Безсумнівно, завжди доводиться розплачуватися за скоєні помилки. Але іноді ціна за це буває занадто високою.
Твір про Дарину Мелехову
Епопею «Тихий Дон» називають сукупністю історій, пов’язаних з нелегкими людськими життями, які випали на історичну подію під назвою революція. Не велика, але все ж значуща роль була віддана такий другорядної героїні як Мелеховой Дарині, дружині Петра Мелехова. Роль образу Дар’ї полягає в тому, що він більш рельефен, порівняно з образами Аксіньі і Наталії.
Зовнішній вид Дар’ї на протязі всього роману прекрасний. Вона струнка, висока, молода, постійно гарно вбрана. Навіть коли її чоловік загинув, вона довго не могла вирішити, до якого поряд підійде його нагорода. Ця деталь доводить, що внутрішній світ героїні не такий расчудесный, як зовнішній. Вона не відрізняється особливою пристрастю, ані любов’ю до живих істот (не дивлячись на те, чи це люди або тварини), ні інтересом до чого-небудь. Можна сказати, що її головна риса характеру – порочність. Вона легко могла змінити дружину, один час, не приховуючи, жила з Астаховим, навіть кокетувала з Грицем і подтрунивала над Натальем, що та не хоче «погуляти», поки чоловіка нема вдома. Крім цього Дар’я зовсім не придатна в господарстві – вони лінива і незграбна. Дарина живе одним днем, ні про що не думаючи, але все ж її нелегка доля викликає у нас (читачів) страх, біль і співчуття.
У Дарини та Петра була дитина, який помер, будучи немовлям. Інших дітей вона не змогла завести. Як би те ні було, але подружнє життя не вплинула негативно на Дарину. Навіть той факт, що вона зраджує чоловікові, коли душі завгодно, а потім як ні в чому не бувало розмовляє з ним, дивлячись йому «щиро» в очі, не говорить про те, що вона ненавидить Петра. Вона, навпаки, вважає його рідним людиною. Вона дійсно горювала, коли його вбили. Правда, зовсім недовго… Через деякий час, в Дарину ніби вселяється біс, і вона з подвоєною силою починає свої гуляння, пояснюючи це тим, що дуже любить життя і не хоче упускати жодного її шансу. Таке життя у підсумку віддаляє Дарину від родичів, вона стає злою, нервовіше і йде аморально. Дивно, але навіть її краса змінилася – вона стала якоюсь неприємною зі своєю злою гримасою і вічно нахмуренными бровами.
Батько сімейства, Пантелей, не радий беспутности своєї невістки і загрожує, що рано чи пізно влаштує їй покарання. Наталія нічого, крім відрази і невеликий жалю, до Одарки не живить. Проте думка сім’ї не особливо-то її і турбує.
Навіть з життя вона йде боягузливо, покінчивши життя самогубством. Її весела життя закінчилася в підсумку тим, що у Дарини виявили сифіліс. Не бажаючи, щоб вся громада дізналася про це, не бажаючи довгої і болісної смерті, Дарина стрибає в річку, тим самим прирікаючи себе за свої гріхи.
