Григорій Іванович Муромський — це заможний поміщик, дружина якого померла. Він бездарно і необдумано витрачає гроші, сипле ними наліво і направо. Таким чином, його гроші швидко закінчуються в Москві, там же вмирає і дружина. Тоді він вирішує поїхати у глибинку Росії, залишився маєток Прилучино. Виховує Муромський свою дочку Лізу сам, балує її і готовий на все заради неї.
Муромський – людина вкрай легковажний, тому що про наслідки своїх дій він рідко замислюється, часто залазить у борги навіть переїхавши в маленьке село, де, здавалося б, просто неможливо витратити багато грошей, де життя не вимагає великих витрат.
Однією з унікальних і відмінних рис Муромського є те, що він будує своє життя максимально близько до англійських манер. Серед сусідів він навіть уславився англоманом, бо читав англійські журнали, вів справи по-англійськи, завів своєї дочки гувернантку-англійку і навіть саму Лізу називає Бетсі, на англійський манер. Конюха були одягнені в англійські жакети, сад був влаштований по-англійськи. В цілому, всі володіння було зроблено за англійськими правилами. За це його ненавидів його найближчий сусід — Іван Петрович Берестов.
Відносини з сусідом у Муромського непрості: він не терпить критику свого англійського маєтку, яким пишається, тому теж відноситься до сусіда вкрай погано. Вони знаходяться у сварці довгий час, але одного разу на прогулянці в лісі Муромський падає з коня, Берестов в цей час знаходиться неподалік і, бачачи невдачу сусіда, приходить йому допомогти, дізнається про його здоров’я, всіляко піклується. З цього дня колишні вороги стають друзями, ходять один до одного в гості і навіть вирішують одружити своїх дітей. Цим примиренням автор показує, що Муромський не такий вже і впертий, що він цінує вчинки свого сусіда. Берестов ж в свою чергу показує, що ставлення до сусіда будується не тільки на те, яке у нього маєток, але й на людські якості.
Для читача Муромський здається швидше негативним персонажем, який бездумно витрачає свої гроші, дає своїй доньці робити все, що вона хоче, адже вона єдина у нього, погано сприймає критику оточуючих про те, що його гордість, – англійський маєток, якась безглуздість в російській глибинці. Але в кінці історії читач змінює своє ставлення, тому що змінюється і сам герой.
