Варіант 2
Багато людей, які одного дня можуть відчути смак вищого або як мінімум більш освіченого суспільства, в подальшому набувають зверхність і зневагу до інших людей. Прикладом такої людини є Капітон Клімов, який колись навчався в Петербурзі і вважає себе освіченою людиною.
Насправді Капітон звичайно далекий від освіченості, адже, по суті, він вивчав просте ремесло і нічого більше. Тим не менш, він сумує подібно інтелігента, якому довелося опинитися в посиланні або по нужді в селі. Саме цим частково Капітон виправдовує власний алкоголізм, хоча в дійсності він є простим робітником-алкоголіком, типовим мужиком, який обожнює випити і не особливо прагне до роботи.
Бариня піклується про своє чоботаря Капітоні і в підсумку видає його за прачку Тетяну, завдяки якій хоче наставити його на шлях істинний», тобто зробити хорошим робочим мужиком. Таке підприємство пані вдається і в результаті він стає одруженим чоловіком, але такий стан справ не особливо змінює натуру героя.
Клімов продовжує пити і п’є навіть більше і в результаті виявляється в засланні в іншому селі, куди посилається бариня. Спочатку подібний результат цілком можливо було передбачити, так як Капітон завжди відрізнявся легковажністю і не вмінням нести відповідальність. Він багато і мудро говорить, але на ділі практично нічого не вміє і не хоче будувати нормальний сімейний уклад, хоча Тетяна йому дійсно подобається і він навіть хотів собі взяти пралю в дружину.
Тургенєв досить точно описує психологічний портрет цієї людини і з розумінням розповідає про справжнє думці Капітона про себе. Трохи важко зрозуміти обманює себе Капітон чи насправді вважає себе покинутим несправедливо в глушині, але, так чи інакше, Капітон думає про себе надмірно багато.
Він вважає своє становище сумним і не дозволяє розкрити його справжній потенціал. Якщо коротко, то він протестує проти того щоб бути нікчемним героєм. При цьому за фактом він є саме неймовірно нікчемним людиною і в цьому психологічний парадокс його особистості, яку так уміло описує автор.
