Твір Пришвіна “Комора сонця” розкриває безліч проблем, обмірковуються в той час. Але також у творі розкрито безліч приголомшливих образів, одним з яких є образ Настусі, сестри Митраши.
Зовні дівчинка практично повністю відображає себе внутрішню. Це чарівного виду дівчинка, з золотистим волоссям, і кирпатим носом. За зовнішнім описом вона повністю підтверджує свій характер.
Характером вона добра, завжди готова прийти на допомогу близьким, і боротися за них, незважаючи ні на що. Вона також дуже працелюбна, і не по – дитячому зросла, так як вона повинна в такому юному віці відповідає і за брата, і за господарство. У загальному і цілому, через її образ Пришвін показав, наскільки могли бути дорослими не по роках, на той час, діти.
Сам же образ, Пришвін розкриває по ходу сюжету. Можна зробити висновок, що вона дитина дуже цілеспрямований, уважний, який завжди йде до своєї мети, незважаючи на навколишні цю мету небезпеки. Через цей образ автор розкриває нам ідею дорослішання не фізичного, але й морального. Морально Настя подорослішала давно, ще за життя батьків, коли на неї всі покладали дорослі обов’язки. Автор показує її нам спочатку з боку милого дитини, у якого по нещастю загинули батьки. Але потім виявляє перед нами нову Настю, яка одночасно стежить за усіма речами в будинку, яка працює за трьох, і яка залишається все такою ж милою дівчинкою, якій і була до смерті батьків.
Усі негаразди, що сталися в житті дівчинки, аж ніяк не зіпсували білосніжний розум цього прекрасного дитини, навпаки, після всіх нещасть, що сталися з нею, вона стала тільки сильнішою, і навчилася не піддаватися паніці або тягучою рутині дорослого життя.
У творі є відрізок, в якому автор розкриває нам материнську бік характеру Насті. Вона показує нам, як вона може піклуватися, власне, що і робить для свого молодшого брата Митраши. Вона робить для нього все, що йому необхідно, так як він її родина, до якої вона відчуває найкращі почуття, а саме любов поряд з почуттям материнського обов’язку.
Твір про Настю
На твір Комора сонця письменника Михайла Пришвіна надихнули спогади про Великої Вітчизняної війні, а саме про важких геройських часи в рідних краях. Дана казка уособлює пошук сенсу і правди життя. Головне це пошук мрії і її виконання.
Головними героями казки-були постає перед нами Настя і Митраша. Їх образи поєднують в собі і позитивні, і негативні сторони характеру. Тут переплітаються реальні і казкові події, які приводять нас до серйозних роздумів. Діти в ранньому віці залишилися сиротами, втративши батька на війні, а мати від важкої хвороби. Життєрадісний хлопчик Митраша дуже любив свою старшу сестру. Особливістю його характеру було те, що свої не дорослі роки він був цілеспрямований і впертий. Митраша був справжнім чоловіком і прикладом наслідування для кожного з нас. Автор з усією любов’ю і турботою називає його мужичок у мішечку, а Настю золотий курочкою.
У творі дівчинка є відображенням покійної матері. Їй дванадцять років і її веснянки з золотим відливом і злегка кирпатий носик приваблюють погляд. А волосся такого ж відтінку доповнювали її юну красу. Працьовитості хлопців можна дивуватися. Настя на правах старшої сестри любила домашніх тварин і чудово за ними доглядала. А брат з великим завзяттям допомагає вести господарство, що складається з корови, теляти, вівці, поросята і курки.
Розсудливість Насті відрізняє її від брата. Вона намагається переконати його від ходіння по дорозі, яка заболочена. Вона обережно йде по протоптаній стежці за журавлиною. Але у цієї дівчинки є і неприваблива сторона. Настя трохи егоїстична, це дає відображення в епізоді сварки з братом. З-за своєї жадібності її одного разу мало не вкусила змія. Жага наживи ягодами трохи не коштувала дівчині страждань, а може і життя. Це подія протвережує Настю і вона починає цінувати не тільки навколишню природу, але її охоплює тривога про Митраше, який пішов в іншу сторону лісу. Коли за помахом чарівної палички Митраша рятується від смерті, то Настя вирішує спокутувати свій гріх, а саме жадібність, віддаючи кошик з ягодами евакуйованим дітям.
Весь твір вчить нас відрізняти хороше від поганого, а так само є досить повчальним. Силі духу Митраши і Насті залишається тільки заздрити і прагнути до досягнення такої ж доброти, яка виходить від хлопців. Життєві труднощі, а саме втрата рідних змушує задуматися про життя і йти тільки по правильному шляху разом, забуваючи про всіх дрібних розбіжності і проблеми.
