Твір Соня Гурвич
У творі Бориса Васильєва «А зорі тут тихі» показана історія зовсім молодих дівчат-зенітниць, яким довелося опинитися на війні. Всі вони жили простим життям, переслідували свої мрії, до тих пір, поки не почалася війна. Однією з цих героїнь стала Соня Гурвич.
Соня виділяється з нового жіночого колективу. Вона романтична, мрійлива й інтелігентна дівчина, раніше учнівська московського інституту, яка вивчала німецьку мову. Соня народилася в єврейській родині, у Мінську. Опинившись на фронті, Соня пройшла прискорені курси перекладачів, тому що встигла закінчити тільки перший рік інституту, але використовувати знання німецької мови їй не вдалося. Соня стає зенитчицей, з-за великої нестачі артилеристів, потрапивши в підпорядкування до старшині Васкову. Але саме тут їй знадобляться знання німецької мови, які допоможуть виконати завдання старшини.
Начитаність і ерудованість Соні виділяє її з жіночого колективу. Вона обожнює театр і поезію, її інтелігентність виявляється не тільки в звичайному житті, але і на війні.
Сім’я Соні була небагата. За винятком батьків у Соні Гурвич були старші сестри, за якими їй доводилося доношувати сукні і перешивати їх під свою фігуру. З боку вона, так само як і її сестри, була непримітній, худенькою дівчиною, не притягує велику кількість поглядів.
У частині Соня не цікавила дівчат, тому що була тихою, мовчазною натурою. Дівчатам здавалося, що на неї ніколи не звернуть уваги чоловіка з-за її непоказній зовнішності. Але вони помилялися. В інституті Соня познайомилася з таким же розумним, начитаним хлопцем і один вечір провела разом з ним, перед тим, як він пішов на фронт.
Соня поїхала на завдання з зенитчицами і старшиною, щоб ліквідувати німців, що бажають здійснити диверсію на залізниці. Дізнавшись, що старшина залишився без тютюну, Соня побігла за забутим кисетом, але по дорозі її чекали німці, які й бідну дівчину вбили ударом ножа в груди. Соні вдається врятувати своїх бойових подруг і старшину, попередивши їх своїм криком.
Соня Гурвич – це приклад хоробрих, відважних дівчат, які, незважаючи на війну, залишалися крихкими і романтичними.
