Козачка Іллівна є другорядною героїнею великого роману Шолохова «Тихий дон». Вона мати центрального персонажа твору — Григорія Мелехова і дружина Пантелея Прокоповича. Образ Іллівни — уособлення простої російської жінки, яка є насамперед берегинею вогнища, вірною дружиною і люблячою матір’ю.
Зовнішність героїні
Іллівна — літня жінка, яка, незважаючи на похилий вік зберегла величну ходу. «Неначе гуска, вона плаває по двору» — описує її автор. Вона невеликого росту, кирпата, кароока. Все життя Іллівна старанно працювала, тому руки у неї грубі, «роздавлені багаторічною роботою», шорсткі долоні.
Характер героїні
Героїня є потомственою козачкою, а значить берегинею козацьких традицій. Автор описує героїню хоробрий і мужній. Іллівні довелося терпіти побої від чоловіка, але вона стійко переносила всі тяготи заради своїх дітей. Не кожна жінка, яку чоловік часом забиває мало не до смерті і систематично їй зраджує, здатна зберігати родинне вогнище і виховувати дітей.
Іллівна – рідкісна трудівниця. Навіть постаріла вона продовжує клопотати з ранку до вечора. Вона, як і положенно російській жінці «і коня на скаку зупинить, і в палаючу хату ввійде». Сенс усього її життя — це робота на благо своїх рідних і близьких людей.
Головне гідністю Іллівни полягає в її материнських почуттях. Героїня дуже любить своїх дітей. Любить щиро і безкорыстно. Вона чекає своїх дітей, готує їм їжу, виходить зустрічати в околиці, ласкаво називає: «кровинка моя», «рідненький мій».
Іллівна мудра жінка, материнське серце якої опирається насильства. Вона сама мати, тому розуміє, що значить втратити рідну дитину. Для неї немає різниці на «білій» стороні людина, або «червоної», бо кожен з воюючих солдатів є чиїмось сином, у якого є любляча мати. Героїня засуджує будь-які прояви жорстокості. Вона віруюча людина і гуманіст. Часто вона лає свого сина Григорія, який вбиває ворожих солдатів і закликає його опам’ятатися і перестати творити настільки жахливі справи. Героїня проявляє милосердя навіть до Мишка Кошовому, своєму зятю, який жорстоким чином вбив рідного сина. Іллівна щиро переживає за нього, проявляє турботу та підтримує. Війна для героїні — сама безглузда і марна річ на світі.
Трагічна доля героїні. Втративши практично всіх рідних людей, вона до останнього чекала свого сина Григорія з фронту, але померла, так і не побачивши.
