Юхим за прізвищем Изварин – персонаж другої лінії в оповіданні «Тихий Дон», який вийшов з-під пера Шолохова. По ходу розвитку роману ми дізнаємося, що він носить по батькові Іванович.
Чоловік є донським козаком, службовцям на посаді офіцера. Восени 1917 року доля зводить його з головним героєм Григорієм, вони стають товаришами по службі і служать в одному полку. Саме він має доленосне вплив на його ставлення до навколишнього світу та інших людей.
Юхим володар енергійного характеру, у ньому часто вирують непідробні почуття, з якими йому досить важко боротися. Самовпевненість дозволяє йому робити різні вчинки, просто тому що він так відчуває. Саме цей характер дає йому змогу швидко знаходити контакт з оточуючими людьми і завойовувати їх довіру, і тому до нього з особливою повагою ставляться козаки, серед яких він живе протягом досить довгого часу.
Його служіння батьківщині не можна назвати машинальним, він не просто служив на благо батьківщині, але завдяки достатньої освіченості і власного погляду на навколишній світ, він приймав виважені і розсудливі рішення, які дозволяли йому мати фактично бездоганною репутацією.
В 1917 році Лютнева революція підходить до свого логічного завершення, а сам Юхим стає частиною масової агітації за свободу Дону, на якому він живе на протязі довгого часу. Він упевнений, що він і здатні самостійно приймати рішення і жити в незалежності від правлячої верхівки.
Щоб виконати задумане він збирає козаків, щоб розповідати їм про свободу, яка може бути для них досяжною і можливою. Він доводить їм, що соціалізм не зможе прижитися на території, де він живе протягом довгого часу.
Юхим Изварин не тільки самостійно дотримувався ідеології волі і бажання жити так, як йому хотілося, але й не підкорятися керівної влади, яка хотіла встановити соціалізм на території Донського козацтва. Він відчайдушно бореться за серця і уми оточуючих людей, займається регулярною агітацією і намагається донести свої думки людям.
Григорій теж виявляється під його сильним впливом, він змінює свій погляд на навколишню дійсність, потім він розуміє, що весь цей час жив у світі власних ілюзій, які не завжди давали тверезо подивитись на навколишні речі. Але може бути думки Юхима теж ілюзія, яку він придумав самостійно? Як він може довести, що його думки є індивідуальною ідеологією, яка заслуговує окремої уваги і варта поширення серед широких мас.
