Образ Мандрівника в романі Подорож з Петербурга в Москву Радищева твір

Твір написано у вигляді подорожніх записок подорожує по містах і селах петербурзької російської глибинки людини, який і є оповідачем, що веде розповідь у романі.

Письменник не описує зовнішність мандрівника і не дає розгорнутий портрет героя роману, але в кількох місцях є деякі факти, достатні для характеристики оповідача, утворює його образ.

Мандрівник представляється автором як небагатого дворянина, що служив чиновником. Він вдівець, має дорослого сина, який незабаром готується до роботи на державній службі. Згадуючи роки своєї юності, мандрівник вважає, що був у той час безсердечним і безтурботним, ведучи спосіб життя звичайних молодих дворян, вступаючи у відносини з жінками легкої поведінки, жорстоко звертаючись зі своїми слугами, дозволяючи собі часом фізичну розправу над невинними людьми.

У наступних розділах твору мандрівник розкаюється у вчинених коли низинних вчинках, показуючи на своєму прикладі необхідність відкритого погляду на непорушну істину і внутрішній світ людини, від якого і відбуваються всі біди.

Письменник характеризує мандрівника як іронічного людини, якій притаманна самоіронія, добродушний гумор, відрізняється аналітичним розумом. Відмінними рисами героя є також його просвітницький дух і сентиментальна чутливість у вираженні власних емоцій, яку він проявляє в роздумах про що зустрічаються на шляху його подорожі людських проблемах, у вигляді співчуття про людських бідах, зачіпають душу оповідача, часом пускає скупу чоловічу сльозу.

Використовуючи розповідь мандрівника від першої особи, письменник передає свої думки про дух вольності і необхідності зміни існуючого суспільства шляхом повалення самодержавного держави, яка погрузла в соціально-політичні проблеми кріпацтва. Мандрівник висловлює радищевские ідеї просвітництва, які полягають у праві на самозахист, у вихованні в людині громадянських почуттів.

Описуючи подорож свого героя роману, чувствовавшего власну провину перед народом, який він зустрічає на своєму шляху, письменник вважає за необхідне показати читачеві можливість руху людини в напрямку до істини, починаючи від людських помилок.

Дивіться також:  Твір по казці Паустовського Теплий хліб 5 клас міркування

Твір на тему Мандрівник в оповіданні Подорож з Петербурга в Москву

Твір Радищева є прекрасним прикладом того, як письменник може передати своєму читачеві ту чи іншу думку, з допомогою нехитрих прийомів світу літератури. У творі “Подорож із Петербурга в Москву” показав він хоч і не багато персонажів та образів, але й це “трохи” він показав, як показав би ніхто інший. Слід виділити образ головного персонажа твору – Мандрівника.

Мандрівник – безіменний герой твору, який все своє життя прожив в невіданні свого справжнього призначення, про що й розмірковує на протязі всього твору. Він думає про сенс життя, змушуючи читача також перейнятися його думками і роздумами, так як від його особи ведеться розповідь.

Характером ж Мандрівник постає перед читачем як людина досить високою моральною організації, даючи йому зрозуміти, що для неї матеріальні блага зовсім не так важливі, як, наприклад, духовні. Цим він підкріплює думку про те, що він людина цінує чуттєвість і моральність, що дозволяє йому жити далі. Для нього немає нічого важливішого, ніж власне усвідомлення того, що в світі він важливий, і що для нього є місце і призначення, з яким він зможе крокувати по світу.

Також в його характері і способі можна побачити його неприкритий альтруїзм. Мандрівник просто не може проходити повз людей, що потребують допомоги, не приділяючи їм належної уваги. Він не може пройти мимо, і так і не допомогти їм, що робить його вельми щасливим. Він дає людям те, що їм необхідно, що також говорить про нього як про дуже приємному людину, який здатний робити добро, і бажає робити це саме добро людям, які його потребують.

Дивіться також:  Твір по картині Циплакова Мороз і сонце 9 клас (опис)

З усього цього читач може зробити висновок, що Мандрівник-людина вельми мудрий і досвідчений, який у своєму житті побачив безліч цікавих і захоплюючих речей, після чого і вирішив відійти до більш піднесеного і чуттєвого, чим він займався раніше. Мандрівник дуже добрий чоловік, який завжди готовий допомогти нужденному, але ніколи не допоможе людині притворяющемуся. Саме в цьому і проглядається ще одна риса характеру Мандрівника – вільнодумство. Він вільний від оточуючих, що дозволяє йому самому приймати рішення і відштовхуватися від них.

Я вважаю, що через його образ автор намагався передати читачеві думку про те, що необхідно мислити поза рамками встановлених суспільством, роздумувати над тим, що відбувається незалежно від думки оточуючих, і таким же чином приймати рішення незалежно від думки оточуючих. Саме це ясно проглядається в образі персонажа Мандрівника, що наштовхує читачів твори на роздуми.