Слава друкарської машинки вже закотилася, а адже ще зовсім недавно вона була воістину грандіозною. В кінці минулого століття довелося друкарській машинці передати естафету далі — персонального комп’ютера. Але якою була перша друкована машинка? Фото, історія винаходу та конструктивні особливості – далі.
Перші досліди
Коли з’явилася перша друкарська машинка? Історія переносного пристрою для друку починається задовго до двадцятого століття. Безліч людей разом або незалежно один від одного в різні роки незмінно приходили до ідеї швидкого набору різноманітних текстів. Вперше це сталося ще на початку вісімнадцятого століття, а саме в 1714 році.
Тоді англійська королева Анна видала офіційний патент працівникові водопровідної станції в Лондоні Генрі Миллю на машину, в якій штучний метод друкування букв дозволяє розташовувати кожну окремо й у необхідному порядку. При цьому текст друкується на папері ясно і чітко. На жаль, крім тексту патенту, не збереглося нічого.
Вдруге друкарську машинку сконструював вже в Німеччині в п’ятдесятих роках того ж століття Фрідріх фон Кнаусс. Цьому пристрою не судилося стати популярним, про друкарській машинці знову забули. Далі настала черга Іспанії. Приблизно в 1808 році талановитий механік Террі Пеллегріно створює власну друкарську машинку. Це пристрій породила любов.
Зворушлива любовна історія
Террі Пеллегріно закохався в чарівну графиню Кароліну Фантоні. Молода дівчина раптом осліпла, але її обранець виявився вірним і досить-таки підприємливою людиною. Для своєї незрячою улюбленої Террі створив першу друкарську машинку. На ній сліпа Кароліна Фантоні писала листи коханому і складала поеми.
Пристрій працювало наступним чином. Графиня пальцями знаходила клавішу з вигравіруваним на ній необхідної буквою, легко натискала, а літера опускалася, оттискивая через копірку букву на папері. Після смерті Кароліни сама машинка загубилася, але збереглося кілька надрукованих на ній листів.
Перша копіювальний папір
Восени 1808 року Кароліна повідомляла Террі, що у неї закінчується папір, без якої вона більше не зможе писати листи коханому. Таким чином, спритний італієць може вважатися творцем не тільки першою в світі друкарської машинки, але і прототипу сучасної копіювальної папери.
Звичайні листи Террри Пеллегріно просочував друкарською фарбою і висушував на сонці. Після цієї зворушливої історії різні досліди по створенню нових версій машинок для сліпих отримали широку популярність у багатьох країнах світу. До переможного кінця друкарську машинку почали винаходити в США.
Американські винаходи
У 1829 році американський громадянин Уїльям Остін Берт запатентував друкарську машинку для незрячих під назвою «Тайпограф» («друкар»). Методом спеціального тиснення заготовки букв залишали чіткий слід на товстій паперовій стрічці. У 1843 році патент на друкувальний пристрій отримав Чарльз Тобер.
Винахідника хвилювала доля сліпих. Як і його попередники, американець хотів забезпечити роботою сліпих людей, які до цього ніяк не брали участь у соціальному житті. Машинка Тобера не знайшла відгуку у виробників, але у його винаході використовується плідна ідея важільної передачі руху букв.
Наступна «перша» друкарська машинка — винахід Семюела Френсіса. В його машинці 1856 року були і рухома каретка, і важелі з заготовками букв, і стрічка, просочена спеціальною друкарською фарбою, і навіть дзвінок, який попереджав про кінець рядка.
Інші винахідники
Так хто винайшов першу друкарську машинку? У середині дев’ятнадцятого століття черговий прототип друкарської машинки створив якийсь італієць. Він назвав свій винахід «той клавесин», або «машина для письма за допомогою клавіш». Це було вже більш сучасне обладнання, яке дозволяло бачити написаний текст в процесі друкування.
У 1861 році свій варіант пристрою створив бразильський священик. Натхненний цим винаходом, імператор Бразилії Педро I нагородив священика золотою медаллю. Батько став справжньою гордістю латиноамериканської країни. В Бразилії його досі вважають єдиним винахідником.
Російська машинка для письма
Хто створив першу друкарську машинку в Росії? У 1870 році Михайло Іванович Алісов сконструював «скоропечатник», або «скорописец». Його метою була заміна каліграфічного переписування рукописів і різних документів. Скоропечатник виявився цілком придатний для цього, за що отримав високі відгуки та медалі на трьох виставках у Відні в 1873 році у Філадельфії в 1876 році і в Парижі в 1878 році.
Винахідника, який придумав такий пристрій, Російське технічне товариство нагородило медаллю. Та друкарська машинка сильно відрізнялася за зовнішнім виглядом від більшості пристроїв, знайомих сучасному обивателю. Використовувалася восковий папір, яка потім розмножувалася на ротаторі.
Клавіатура QWERTY
Різні типи друкарських машин поступово ставали більш практичними для щоденного використання. Знайому всім клавіатуру QWERTY придумав якийсь Скоулз. Винахідниками було проаналізовано сполучуваність букв в англійській мові, а QWERTY — це варіант, при якому часто поєднуються літери розташовані максимально далеко. Це запобігало залипання клавіш при наборі тексту.
Нестаріюча класика
Класичний «Ундервуд» з’явився ще в 1895 році і досяг панування на початку двадцятого століття. Це перша друкарська машинка в світі, яка дійсно отримала приголомшливий комерційний успіх. Незабаром з’явилася ще одна класична модель. Американець Крістофер Лэтем Шоулз запатентував пристрій, який після кількох удосконалень отримало комерційну назву «Ремінгтон № 1». Ці машинки випускалися серійно.
Торгівля «Ремингтонами» йшла важко до тих пір, поки машинки не замовило міністерство фінансів. До 1910 році в Америці використовувалося вже більше двох мільйонів таких друкарських машинок. Один друкує апарат з цієї серії придбав для себе навіть письменник Марк Твен.
Серійне виробництво в Росії
У Росії до революції друкарські машинки не проводилися, але активно використовувалися. В силу дореволюційній орфографії літери на них розташовувалася досить незвично. На портативних пристроях відсутні цифри, які при друку замінювалися на відповідні літери («Про», «З» і так далі).
Перша друкарська машинка в Росії, яка випускалася серійно, називалася «Яналиф».Пристрій вироблялося з 1928 року в Казані. У пізній час найбільш поширеними вітчизняними марками машинок були портативні «Москва» і «Любава», канцелярські «Україна» та «Ятрань». Із зарубіжних пристроїв були популярні «Оптіма» і «Роботрон», «Еріка» з НДР, «Консул» з ЧССР, «Олімпія» з ФРН.
