Підбираємо прикметник до слова посмішка. Як підбирати прикметники до іменника?

Вивчення правил російської мови допомагає стати освіченим і грамотним. Відкривається перспектива отримати гарну освіту. Грамотність являє собою знання винятків з правил написання і вимови. Вони допомагають підібрати прикметник до слова «посмішка». Не всі частини мови правильно поєднуються з іменником. Потрібно знати, на що звернути увагу при узгодженні слів.

Прикметник в українській мові

Прикметник стоїть на другому місці серед частин мови, які вивчаються у шкільній програмі. Воно позначає ознаку предмета, тому з його допомогою легко описати предмет. Воно також дає характеристику в кількісному і якісному відношенні.

Прикметник залежить від іменника, а значить, узгоджується з ним. Частина мови ставлять у той же відмінок, рід і число. Початкова форма передбачає постановку в називний відмінок, однина і чоловічий рід. Важливо пам’ятати, що правила відрізняються в залежності від того, коротким чи повним є прикметник.

Барвистість в реченні

З допомогою прикметника легко описувати об’єкти, давати характеристику людині і властивостями предметів. У російській мові прикметник займає важливе місце, виконуючи кілька функцій.

Розглянемо їх детально, щоб зрозуміти принцип.

  1. Властивості предметів. Наприклад, слово «усмішка». Саме по собі воно мало виражає стан людини. Стануть зрозумілі почуття, якщо додати прикметник «красива», «добра», «непевна», «натягнута».
  2. З допомогою частини мови пояснюють ознаки: м’який плед, важливий привід.
  3. Сюди відносяться і порівняльні вирази: світлий, як небесна синь. Круглий, як куля.
  4. Виражають емоції. Виразити стан і передати характеристики людини можна за допомогою прикметників «безтурботний, веселий, злий, агресивний, смішний».

Частина мови допомагає зробити пропозицію барвистим, дає точний опис того, про що йде мова. У літературних творах допомагає підсилити ефект описуваного дії. За допомогою прикметників становлять сюжет. Інтер’єр стає живим, дії персонажів зрозумілими.

Дивіться також:  Що таке гарнітура? Значення слова

Правила підбору прикметника

Узгодження частин мови допомагає правильно підібрати рід, число і відмінок. Це відбувається через залежність прикметника від іменника. Друге слово головне, а перше підлаштовується під нього. Наприклад, у реченні «Я завжди хотів купити (новий) машину» необхідно узгодити прикметник «новий» та іменник «машину».

Підбір прикметників до слова починається з визначення роду, числа і падежу іменника. У реченні слово «машина» вживається в знахідному відмінку, в однині. Прикметник потрібно поставити в таку ж форму. В жіночому роді прикметник «новий» звучить, як «нова». При постановці в знахідний відмінок вийде «нову». Кінцевий варіант речення: «Я завжди хотів купити нову машину». Узгодження коротких прикметників відбувається в такому ж порядку. Однак найчастіше виходять стійкі вирази: по білому світу, серед білого дня.

Узгодження прикметника та іменника

Підбір прикметників у експресивно забарвленої мови відбувається з тенденцією визначати їх з зменшувальними і пестливих іменниками. Обидві частини мови укладають у собі однакове значення. Наприклад, старенький автомобільчик, чистенький стільчик, простенька музичка. Приклади речень:

  • На чистенький стільчик сів кумедний дідок і закурив люльку.
  • На повороті в місто ми побачили, що старенький автомобільчик, пихкаючи і давлячись власними вихлопами, піднімався вгору по вулиці, намагаючись дістатися до красивого будинку.
  • Незважаючи на те що це була простенька музичка, нам подобалося слухати її вечорами.

При узгодженні прикметника та іменника, пов’язаного з числівником, діють певні закономірності. Чоловічий і середній рід іменника вказує на необхідність поставити прикметник у множину і родовий відмінок: три великі дерева. Називний відмінок можливий з проявом обмеження: два старезні дідка. Позиція винесення прикметника в початок словосполучення передбачає вживання родового відмінка: три великі дерева.

Підбір прикметників до іменника жіночого роду відбувається з використанням будь-якої форми: дві молоді дівчини і дві молоді дівчини. Назви професій, соціальної діяльності, які позначають чоловіче і жіноче обличчя припускають вживання прикметника у формі жіночого обличчя: наша лікар, нова секретар. Узгодження відбувається в називному відмінку. В інших випадках воно помилково.

Дивіться також:  Одушевлені і неживі іменники - як визначити? Одушевлені і неживі іменники

Словосполучення зі словом «усмішка»

Усмішка – це рух особи, що вказує на задоволення або насмішку. Прикметник до слова «посмішка» підбирається в залежності від того, що про неї хочуть сказати. Це можуть бути фізичні ознаки або тривалість. Наприклад, побіжна, млява, природна, застигла. Дають опис напруженої або натягнутою міміці, нерішучої і змушеної.

Прикметник до слова «посмішка» виражає настрій, риси характеру людини. Вона буває захоплена добросердна, захоплена, горда, смілива, зарозуміла. «Незважаючи на легку посмішку, погляд був напруженим. Його усмішка була винною і викликає одночасно. Губи чіпала мимовільна усмішка».

Підбираючи прикметник до слова «посмішка», його можна проаналізувати і додати асоціації:

  • Сумна.
  • Дружня.
  • Єхидна.
  • Миролюбна.
  • Задумлива.
  • Лукава.
  • Іронічна.
  • Чарівна.
  • Чудова.
  • Приємна.
  • Презирлива.
  • Привітна.
  • Переможна.
  • Чарівна.
  • Прониклива.

Підбір прикметників залежить від того, що хочуть передати. Це можуть бути почуття і емоції, зовнішні характеристики і внутрішні відчуття. Дотримуючись правил, можна скласти речення зі словосполученнями, спираючись на узгодження частин мови.

Приклади пропозицій

Багато школярів при написанні творів показують маленький словниковий запас. Пропозиції сухі й короткі. Текст виходить коротким, немає інформативного сюжету.

За допомогою прикметників можна скласти красиві повні речення зі словом «посмішка».

  • На її обличчі грала загадкова усмішка, змушуючи мене годинами дивитися у виразні очі.
  • На мене заспокійливо діяла її сліпуча посмішка: ось воно щастя!
  • Дивлячись на його злу посмішку у вигляді оскалу, ми зрозуміли, що нічого хорошого чекати не доводиться.
  • Його збентежена усмішка як би говорила: «Я не винен!».
  • Я звернув увагу, що при розмові в куточках рота Марти блукала ледь помітна посмішка.
  • Він дізнався, звідки ми прибули, і на його обличчі негайно з’явилася миролюбна посмішка.

В онлайн і друкованих словниках можна знайти величезну кількість прикметників. Їх використовують у художніх і ділових текстах, щоб підкреслити важливість іменника, визначити ознаки.

Дивіться також:  Як легко прийняти рішення з допомогою квадрата Декарта